Український вісник ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

Науково-практичний медичний журнал
ISSN 2079-0325(p)
DOI 10.36927/2079-0325

Метод раннього прогнозування розвитку печінкової енцефалопатії у хворих на хронічні захворювання гепатобіліарної системи

Тип статті

Рубрика

Індекс УДК:

Анотація

Ретроспективно проаналізовано 87  історій хвороби пацієнтів з  хронічною гепатобіліарною патологією (ГБП) з  метою розроблення методу раннього прогнозування розвитку печінкової енцефалопатії (ПЕ). Для  вирішення поставленого завдання нами вивчено взаємозв’язок між скаргами-провісниками, даними лабораторних та  інструментальних досліджень і розвитком ПЕ. В  результаті дослідження був розроблений опитувальник, в  якому відображено 31  критерій, ймовірно значущі для  прогнозування розвитку ПЕ у  пацієнтів з  ГБП. Для  кожного критерію було розроблено двох- або трьохбальні шкали оцінювання, ефективність яких надалі була підтверджена методами статистичного аналізу. Запропонована система прогностичної оцінки розвитку ПЕ, що  ґрунтується на  бальній оцінці і  складається із  сукупності клінічних ознак, а також даних лабораторних та інструментальних досліджень, дозволяє прогнозувати розвиток ПЕ з  високою часткою ймовірності. Поєднання презентованих критеріїв, що дає в сумі 21 бал і вище, вказує на високу ймовірність розвитку цієї патології і передбачає обстеження у невролога, а також проведення лабораторних та  інструментальних досліджень, потрібних для  повноцінної діагностики ПЕ. Аналіз результатів прогностичної оцінки розвитку ПЕ дозволяє почати комплексну терапію цієї патології в  доклінічній стадії, тим самим запобігаючи розвитку розгорнутої клінічної симптоматики та  ускладнень.

Сторінки

Рік / Номер журналу

Перелiк використаної лiтератури

  1. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев : Морион, 2001. 408 с.
  2. Ранняя симптоматика печеночной энцефалопатии у больных с хроническими диффузными заболеваниями печени / И. В. Маев, И. Н. Никулина, A. A. Самсонов [и др.] // Клиническая медицина. 2007. Т. 85, № 8. С. 55—57.
  3. Надинская М. Ю. Печеночная энцефалопатия // Гастроскоп. 2010, № 3. С. 4—5.
  4. Песоцкая К.О. Факторы риска печеночной энцефалопатии у пациентов с гепатобилиарной патологией  // Сучасна гастроентерологія. 2016. № 6 (92). С. 38—42.
  5. Полунина Т. Е., Маев И. В., Полунина Е.  В. Гепатология для практического врача. Москва : Авторская академия, 2009. 354 с.
  6. Prognostic benefit of the addition of a  quantitative index of  hepatic encephalopathy to  the MELD score: the MELD-EEG  / S. Montagnese, R. M. De, S. Schiff [et al.] // Liver Int. 2015. Vol. 35. Р. 58—64.
  7. Hepatic encephalopathy as a complication of liver cirrhosis: an Asian perspective / H. Moriwaki, M. Shiraki, J. Iwasa, Y. Terakura // J. Gastroenterol. Hepatol. 2010. Vol. 25 (5). P. 858—863. doi: https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2010.06242.x.
  8. Stewart C. A. Hepatic encephalopathy — diagnosis and management // In : Neurological Therapeutics Principles and Practice / C. A. Stewart, K. V. N. Menon, P. S. Kamath ; Ed. by J. H. Noseworthy. Second ed. Vol. 2. Ch. 119. Abingdon  : Informa Healthcare, 2006. P. 1432—40.
  9. Weissenborn K. Diagnosis of Minimal Hepatic Encephalopathy // J. Сlin. Еxp. Нepatol. 2015. Vol. 5. Р. 54—59.