Стаття присвячена проведенню порівняльного аналізу параметрів вегетативної нервової системи (ВНС) у  осіб з  ішемічними ушкодженнями головного мозку у  вертебробазилярному басейні (ВББ).

Метою дослідження було вивчення динаміки показників ВНС у осіб з транзиторними ішемічними атаками і ішемічним інсультом у  ВББ.

Було обстежено 101 пацієнт: 30 пацієнтів з ішемічним інсультом (ІІ) у ВББ (15 осіб у  віці до 45 років та 15 осіб старших за 45 років), 40 осіб з транзиторною ішемічною атакою (ТІА) у ВББ (14 пацієнтів з до 45 років і 26 пацієнтів старших за 45 років).

Проведений аналіз вегетативної забезпеченості виявив особливості функціонування ВНС при різних формах ішемії головного мозку у  ВББ в  різних вікових періодах.

Показники в групі пацієнтів молодого віку з ІІ у ВББ розрізнялися з контрольною групою відповідного віку за такими параметрами варіабельності серцевого ритму (ВСР): SDNN1, р  =  0,04; SDNN2, р  =  0,004, що свідчило про підвищення ригідності ВСР і  наростання симпатикотонії при проведенні тестування навантаженням. При цьому вищими, ніж у здорових осіб, були показники активності симпатичного відділу ВНС (АМо1, р  =  0,03 і  АМо2, р  =  0,02), що відбивалося в  порушенні симпато-вагусного балансу убік симпатикотонії: ІН1, р  = 0,07 та ІН2, р  = 0,02.

Вивчення параметрів ВСР у спокої не виявило різниць у  вегетативній забезпеченості у  пацієнтів з  ІІ у  ВББ, проте при проведенні ортостатичної проби істотно збільшувалося співвідношення Max1/Max2 інтервалів RR (р  =  0,046), внаслідок чого показник перевищував контрольні значення (р  = 0,009).

Згідно з  отриманими даними, для більш тяжких клінічних форм було характерним підвищення активності симпатичного відділу ВНС і  зниження впливу парасимпатичного. Підвищення симпатикотонії у  пацієнтів з  гострим порушенням мозкового кровообігу у ВББ не залежить від вікової категорії, а  має відмінності, пов’язані з  характером ураження. Більш значимий вагусний вплив у  забезпеченні ауторегуляції мозкового кровообігу у пацієнтів з ТІА у ВББ визначає саногенетичний резерв у цих пацієнтів і запобігає формуванню стійкого вогнища некрозу головного мозку.