ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 2 (119)Індивідуально-психологічні характеристики здобувачів вищої медичної освіти з різною стресостійкістю
Назва статтi Індивідуально-психологічні характеристики здобувачів вищої медичної освіти з різною стресостійкістю
Автори Пшук Наталія Григорівна
Белов Олександр Олександрович
Акименко Дмитро Сергійович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 2 (119) Сторінки 61-65
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.8-008.64 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is2-2024-10
 Вивчено індивідуально-психологічні особливості 181 студента з різним рівнем стресостійкості. Встановлено переважання у здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) механізмів регресії (8,77 ± 2,40 балів), проєкції (7,03 ± 2,04 бали) та раціоналізації (6,73 ± 1,89 ба- лів) при меншій напруженості механізмів компенсації (5,45 ± 1,68 балів), заперечення (4,80 ± 1,71 балів) та витіснення (4,80 ± 2,02 бали) і мінімальній виразності механізмів гіперкомпенсації (4,42 ± 1,67 балів) та заміщення (4,38 ± 2,07 балів). Механізм раціоналізації більш напружений у здобувачів з високою стресостійкістю, механізми регресії, проєкції, компенсації та гіперкомпенсації — у здобувачів з помірною стресостійкістю, а витіснен- ня, заміщення та заперечення — у здобувачів зі слабкою стресостійкістю. У обстежених здобувачів виявлено середній рівень резилієнтності: 25,25 ± 10,62 балів, водночас в осіб з високою стресостійкістю показник відповідав вищому за середній рівню: 29,22 ± 6,70 ба- лів, у осіб з помірною стресостійкістю — середньому рівню: 24,31 ± 11,21 балів, а в осіб зі слабкою стресостійкістю — нижчому за середній рівень: 16,28 ± 12,43 балів. Показник резилієнтності пов’язаний зворотним кореляційним зв’язком з показником стресостійкості (rS = –0,352, p = 0,001), що свідчить про пов’язаність вищої стресостійкості з більшою резилієнтністю. Стан життєстійкості у здобувачів ВМО загалом, та у осіб з високою і по- мірною стресостійкістю відповідає високому рівню: 20,10 ± 7,48 балів, 23,59 ± 6,39 балів та 19,37 ± 6,41 балів відповідно, а в осіб зі слабкою стресостійкістю — помірному рівню: 12,03 ± 6,00 балів. Усі компоненти життєстійкості — залученість, контроль та прийняття ризику — найбільш виражені у здобувачів з високою стресостійкістю, а найменш ви- ражені — у здобувачів зі слабкою стресостійкістю. Показник стресостійкості зворотно корелює з життєстійкістю (rS = –0,519, p = 0,000), залученістю (rS = –0,464, p = 0,000), контролем (rS = –0,477, p = 0,000) та прийняттям ризику (rS = –0,461, p = 0,000), що свідчить про пов’язаність вищої стресостійкості з більшою життєстійкістю.
Ключовi слова студенти медичних закладів вищої освіти, стресостійкість, психологічний захист, життєстійкість, резилієнтність
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Tsymbaliuk V. I., Stebliuk V. V., Druz O. V. ta in. Okhorona mentalnoho zdorov’ia ta medyko-psykholohichna reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv v umovakh hibrydnoi viiny: teoriia i praktyka : monohrafiia [Mental health care and medico-psychological rehabilitation of military personnel in conditions of hybrid warfare:theory and practice: monograph]. Kyiv : VSV "Medytsyna", 2021. 256 s. (In Ukrainian).
2. Maruta N, Fedchenko V, Yavdak I, Tkachenko O, Zavorotnyy V. Features of the structure of psychopathological consequences in COVID-19. European Psychiatry. 2022;65(S1):S483-S484. doi:10.1192/j.eurpsy.2022.1229. (In Ukrainian).
3. Lushchak O, Velykodna M, Bolman S, Strilbytska O, Berezovskyi V, Storey KB. Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide cross-sectional study. Lancet Reg Health Eur. 2023 Nov 6;36:100773. doi: 10.1016/j. lanepe.2023.100773. PMID: 38019977; PMCID: PMC10665943.
4. Pylypiv D.B., Sharha B.M., Feketa V.P. Psykhichne zdorov’ia studentiv medychnoho fakultetu № 2 Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu pid chas pandemii COVID-19 za danymy anonimnoho opytuvannia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia "Medytsyna". [Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University. “Medicine” series]. 2020. 62, 2. 88-95. doi: 10.24144/2415-8127.2020.62.88-95. (In Ukrainian).
5. Ordatii N., Anhelska V. Doslidzhennia stanu psykholohichnoho zdorov’ia studentiv-medykiv v umovakh voiennoho stanu [Research on the state of psychological health of medical students under martial law]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka [Psychosomatic medicine and general practice], 2024. 9 (1). doi:10.26766/pmgp.v9i1.496. (In Ukrainian).
 6. El Gabry, Dina & Okasha, Tarek & Shaker, Nermin & Mostafa, Doha & Yehia, Mariam & Abdel Aziz, Karim & Bhugra, Dinesh & Molodynski, Andrew & Elkhatib, Hossam. (2022). Mental health and wellbeing among Egyptian medical students: a cross-sectional study. Middle East Current Psychiatry. 29. 25. 10.1186/s43045-022-00193-1.
7. Lemtiri Chelieh M, Kadhum M, Lewis T, Molodynski A, Abouqal R, Belayachi J, Bhugra D. Mental health and wellbeing among Moroccan medical students: a descriptive study. Int Rev Psychiatry. 2019 Nov-Dec;31(7-8):608-612. doi: 10.1080/09540261.2019.1675276. Epub 2019 Oct 22. PMID: 31638439.
8. Kumar B, Shah MAA, Kumari R, Kumar A, Kumar J, Tahir A. Depression, Anxiety, and Stress Among Final-year Medical Students. Cureus. 2019 Mar 16;11(3):e4257. doi: 10.7759/cureus. 4257. PMID: 31139516; PMCID: PMC6519980.
9. Van der Walt S, Mabaso WS, Davids EL, De Vries PJ. The burden of depression and anxiety among medical students in South Africa: A cross-sectional survey at the University of Cape Town. S Afr Med J. 2019 Dec 12;110(1):69-76. doi: 10.7196/SAMJ.2019. v110i1.14151. PMID: 31865946.
10. Pshuk N.H., Belov O.O., Novytskyi A.V. Psykhosotsialna dezadaptatsiia ta iakist zhyttia studentiv medychnykh zakladiv vyshchoi osvity v umovakh voiennoho chasu. [The psychological and social maladaptation and quality of life of medical university students in wartime]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. [Ukrainian Bulletin of Psychoneurology]. 31, 2(115). 69-74. doi: 10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-9. (In Ukrainian).
11. Shulhai A.H., Fedchyshyn N.O., Shulhai A.H. Syndrom vyhorannia studentiv-medykiv pid chas viiny ta chynnyky, yaki ioho vyznachaiut [Burnout syndrome of medical students during the war and the factors that determine it]. Medychna osvita [Medical education]. 2023. 3. 104-111. doi: 10.11603/ m.2414-5998.2023.3.14276. (In Ukrainian).
12. Bilova M. E. Psykholohichni osoblyvosti osib z riznym rivnem stresostiikosti (na prykladi pratsivnykiv stresohennykh profesii) [Psychological features of people with different levels of stress resistance (on the example of workers in stressful professions)]: autoref. thesis Ph.D. psychol. Sciences: 19.00.01 “General psychology, history of psychology” / K. D. Ushinsky South Ukrainian National Pedagogical University. Odesa, 2007. P. 7. (In Ukrainian).
 13. Gedda-Muñoz R, Fuentez Campos Á, Valenzuela Sakuda A, Retamal Torres I, Cruz Fuentes M, Badicu G, Herrera-Valenzuela T, Valdés-Badilla P. Factors Associated with Anxiety, Depression, and Stress Levels in High School Students. Eur J Investig Health Psychol Educ. 2023 Sep 13;13(9):1776-1786. doi: 10.3390/ ejihpe13090129. PMID: 37754468; PMCID: PMC10529112.
14. Predko V, Schabus M, Danyliuk I. Psychological characteristics of the relationship between mental health and hardiness of Ukrainians during the war. Front Psychol. 2023 Nov 10;14:1282326. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1282326. PMID: 38023017; PMCID: PMC10667431.
15. Assonov D., Khaustova O. Rezyliiens u veteraniv viiny z travmatychnym urazhenniam holovnoho mozku: ohliad ta klinichnyi vypadok. [Resilience in war veterans with traumatic brain injury: review and clinical case]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia [Psychiatry, neurology and medical psychology]. 2020. 14. 58–67. doi: 10.26565/2312-5675-2020- 14-07. (In Ukrainian).
16. Aburn G, Gott M, Hoare K. What is resilience? An Integrative Review of the empirical literature. J Adv Nurs. 2016 May;72(5):980-1000. doi: 10.1111/jan.12888. Epub 2016 Jan 7. PMID: 26748456.
17. Lovibond, S. H., & Lovibond, P. F. Manual for the Depression Anxiety Stress Scales (2nd ed.). Sydney: Psychology Foundation of Australia, 1995.
18. Plutchik R., Kellerman H., Conte H.R. A structural theory of ego defenses and emotions / In C. E. Izard (Ed.). Emotions in personality and psychopathology. N.Y. Plenum, 1979. 229–257.
19. Connor KM, Davidson JR. Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depress Anxiety. 2003;18(2):76-82. doi: 10.1002/da.10113. PMID: 12964174.
20. Maddi, S. R. (2006). Hardiness: The courage to grow from stresses. The Journal of Positive Psychology, 1(3), 160–168. https:// doi.org/10.1080/17439760600619609.