ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 3 (120)Суб’єктивна оцінка ранніх афективних порушень у хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії
Назва статтi Суб’єктивна оцінка ранніх афективних порушень у хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії
Автори Регуш Андрій Васильович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 3 (120) Сторінки 66-69
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.45/.47:616.831-005.1-089.87]-036.8-085.851 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-11

 Дослідження присвячено аналізу суб’єктивної оцінки афективних порушень у хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, у ранній постінсультний період. Мета: визначити профіль та фактори ризику ранніх афективних порушень у хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії. Протягом 2023—2024 років, на базі Центру рентгенендоваскулярної нейрохірургії КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» (Київ, Україна), проведено проспективне дослідження 96 хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії. Через 7 днів після проведеного оперативного втручання здійснено аналіз профілю наявних афективних порушень із використанням діагностичних інструментів для самодіагностики: Шкали Альмана для визначення манії (ASRM) та Госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS); отримані дані були зіставленні з анамнестичними відомостями, даними неврологічного обстеження (за шкалою NIHSS) та нейровізуалізації (шкала ASPECTS). Визначено, що для обраного контингенту хворих характерні легкі та помірні показники тривоги та депресії, низькі показники маніакальної симптоматики, а також порушення регуляції емоції у вигляді нетримання афекту. На ризик виникнення та тяжкість афективних порушень у цих хворих впливають тяжкість інсульту та глибина ушкоджень структур головного мозку. Контингент хворих, які перенесли тромбектомію тромботичної оклюзії, має ряд особливостей, які визначають специфічні механізми формування вторинних психічних розладів та обумовлюють актуальність подальших досліджень.
Ключовi слова ішемічний інсульт, тривога, депресія, нейрохірургія, психіатрія
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Когнітивні та психологічні розлади після інсульту»: наказ Міністерства охорони здоров’я від 27.06.2023 р. № 1163. URI: https://ips.ligazakon.net/document/MOZ34906.
2. Robinson R. G. Post-Stroke Depression: A Review / R. G. Robinson, R. E. Jorge // Am J Psychiatry. 2016. Vol. 173 (3). P. 221—231. DOI: 10.1176/appi.ajp.2015.15030363.
3. Neuropsychiatric issues after stroke: Clinical significance and therapeutic implications / Zhang, S., Xu, M., Liu, Z. J. [et al.] // World J Psychiatry. 2020. Vol. 10 (6). P. 125—138. DOI: 10.5498/ wjp.v10.i6.125. 4. Post-stroke depression: A 2020 updated review / [Medeiros, G. C., Roy, D., Kontos, N., & Beach, S. R.] // Gen Hosp Psychiatry. 2020. Vol. 66. P. 70—80. DOI: 10.1016/j.genhosppsych. 2020.06.011.
5. Manning K. J. Poststroke Depression and Apathy: Why Should We Care? / K. J. Manning, W. D. Taylor // Am J Geriatr Psychiatry. 2020. Vol. 28 (11). P. 1210—1212. DOI: 10.1016/j. jagp.2020.03.005.
6. Factors Associated with Poststroke Anxiety: A Systematic Review and Meta-Analysis / Wright F., Wu S., Chun H. Y., & Mead G.] // Stroke Res Treat. 2017. Vol. 2017. DOI: 10.1155/2017/2124743.
7. Rafsten L. Anxiety after stroke: A systematic review and meta-analysis/ L. Rafsten, A. Danielsson, K. S. Sunnerhagen // J Rehabil Med. 2018. Vol. 50 (9). P. 769—778. DOI: 10.2340/16501977-2384.