ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 3 (120)Пульс-терапія кортикостероїдами у пацієнтів з розсіяним склерозом: небажані явища та шляхи їх подолання
Назва статтi Пульс-терапія кортикостероїдами у пацієнтів з розсіяним склерозом: небажані явища та шляхи їх подолання
Автори Черненко Максим Євгенович
Негреба Тетяна Валер'янівна
Волошина Наталія Петрівна
Василовський Віталій Вадимович
Погуляєва Тетяна Миколаївна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 3 (120) Сторінки 18-25
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.832-004.12:616.8-085.2/.3 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-3

 Стандартом лікування загострень розсіяного склерозу (РС) залишається пульс-терапія метилпреднізолоном. Призначення глюкокортикоїдів може спричинити низку небажаних явищ та ускладнень, одними з яких є розвиток стероїдної міопатії та вираженої загальної слабкості. Як засіб, щоб зменшити виразність цих порушень, застосований «Метакартин». У дослідження увійшло 57 хворих з достовірним діагнозом розсіяний склероз на стадії загострення патологічного процесу. Пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим перебігом (РРП) РС було 32 (56,14 %), з вторинно-прогресуючим перебігом (ВПП) — 25 (43,86 %) осіб. Усіх пацієнтів випадковим чином поділено на дві групи: І — 33 (57,89 %) пацієнти, які отри- мували курс пульс-терапії метилпреднізолоном з наступним введенням метакартину, та ІІ — 24 (42,11 %) пацієнти, які отримували тільки пульс-терапію метилпреднізолоном. До І групи увійшло 23 пацієнти з РРП та 10 пацієнтів з ВПП РС. До ІІ групи було залучено 9 пацієнтів з РРП та 15 пацієнтів з ВПП РС. Дослідження показало ефективність комбінації пульс-терапії метилпреднізолоном та препарату «Метакартин», додавання якого досто- вірно зменшувало вираженість «м’язових» симптомів у разі використання пульс-терапії.
Ключовi слова
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Сравнительная эффективность гормональной пульс- терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза (Сообщение II. Эффективность гормональной пульс- терапии в дебютах и на рецидивирующем этапе при реци- дивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза) / Волошина Н. П., Негреба Т. В., Василовский В. В. [и др.] // Між- народний неврологічний журнал. 2018. № 7 (101). С. 11—16. DOI: 10.22141/2224-0713.7.101.2018.149659.
2. Disability outcomes of early cerebellar and brainstem symptoms in multiple sclerosis / Le M., Malpas C., Sharmin S. [et al.] // Multiple Sclerosis Journal. 2021. Vol. 27 (5). P. 755—766. DOI: 10.1177/1352458520926955.
3. Multiple sclerosis / Thompson A. J., Baranzini S. E., Geurts J. [et al.] // Lancet. 2018. Vol. 391, Is. 10130, P. 1622—1636. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)30481-1.
4. Волошина Н. П. Стратегии лечения рассеянного скле- роза: эффективность и безопасность / Н. П. Волошина, О. В. Егоркина // Укр. мед. часопис. 2012. № 4 (90). С. 32—37.
5. Аутотерапия клетками стромы костного мозга, инду- цированными в нервные, больных с хроническими задоле- ваниями ЦНС (рассеянный склероз, болезнь Паркинсона) / [Волошина Н. П., Василовский В. В., Микулинский Ю. Е., Щегель- ская Е. А.] // Ukrainian Neurosurgical Journal. 2003. P. 61—66.
6. Karussis D. Therapy with mesenchymal stem cell transplantation in multiple sclerosis is ready for prime time: YES / Karussis D., Kassis I., Petrou P. // Multiple Sclerosis Journal. 2022. Vol. 28, issue 9. P. 1324—1326. DOI: 10.1177/13524585211062173
7. Волошин П. В. Нейробиологические механизмы терапевтических эффектов дистантной трансплантации эмбриональных нервных тканей при моделировании рас- сеянного склероза / П. В. Волошин, Т. М. Воробьева, Н. П. Во- лошина // Український вісник психоневрології. 2005. Т. 13, вип. 1 (42). С. 5—9.
8. T-cell apoptosis in situ in experimental autoimmune encephalomyelitis following methylprednisolone pulse therapy / J. Schmidt, R. Gold, L. Schonroch [et al.] // Brain. 2000. Vol. 123 (Pt 7). P. 1431—1441. DOI: 10.1093/brain/123.7.1431.
9. Черненко М. Е. Альбумин как показатель проницаемо- сти гематоэнцефалического барьера у больных рассеянным склерозом // Международный медицинский журнал. 2013. Т. 19. № 2 (74). С. 17—20.
10. Черненко М. Е. Матриксная металлопротеиназа-9 как показатель активности воспалительного процесса у больных рассеянным склерозом // Таврический журнал психиатрии. 2012. Т. 16. № 4 (61). С. 96—100.
11. The effect of oral and intravenosus methylprednisolone treatment on subsequent relapse rate in multiple sclerosis / B. Sharrack, R. C. Hughes, R. W. Morris [et al.] // J. Neurol. Sci. 2000. No. 17. P. 73-—77. DOI: 10.1016/s0022-510x(99)00304-4.
12. Негрич Т. І. Від вірогідної діагностики до ефектив- ної терапії розсіяного склерозу / Т. І. Негрич, Б. В. Соро- кін, С. К. Євтушенко // Міжнар. неврол. журнал. 2012. № 3. С. 152—158.
13. The effects of high-dose intravenous methylprednisolone on event-related potentials in patients with multiple sclerosis / [Filipovic S. R., Drulovic J., Stojsavljevic N., Levic Z.] // J. Neurol Sci. 1997. Vol. 152 (2):147—153. DOI: 10.1016/S0022- 510X(97)00159-7.
14. Gold R. Mechanism of action of glucocorticosteroid hormones: possible implications for therapy of neuroimmunological disorders / R. Gold, F. Buttgereit, K. V. Toyka // J. Neuroimmunol. 2001. Vol. 117(1-2). P. 1—8. DOI: 10.1016/ S0165-5728(01)00330-7.
15. Schäcke H. Mechanisms involved in the side effects of glucocorticoids / H. Schäcke, W. D. Döcke, K. Asadullah // Pharmacol Ther. 2002. Vol. 96 (1). P. 23—43. DOI: 10.1016/ s0163-7258(02)00297-8. 16. Dose-related patterns of glucocorticoid-induced side effects / Huscher D., Thiele K., Gromnica-Ihle E. [et al.] // Ann Rheum Dis. 2009. Vol. 68 (7) P. 1119—24. DOI: 10.1136/ard.2008.092163.
17. Волошина Н. П. Влияние инфекционного фактора на состояние гематоэнцефалического барьера у больных рассеянным склерозом / Н. П. Волошина, В. В. Василовский, М. Е. Черненко // Український вісник психоневрології. 2013. Т. 21, вип. 1 (74). С. 5—7.
18. Glucose tolerance, insulin sensitivity and β-cell function in patients with rheumatoid arthritis treated with or without low-to-medium dose glucocorticoids / Hoes J. N., van der Goes M. C., van Raalte D. H. [et al.] // Ann Rheum Dis. 2011. Vol. 70 (11). P. 1887—94. DOI: 10.1136/ard.2011.151464.
19. Corticosteroid use and peptic ulcer disease: role of nonsteroidal anti-inflammatory drugs / [Piper J. M., Ray W. A., Daugherty J. R., Griffin M. R.] // Ann Intern Med. 1991. Vol. 114 (9). P. 735—740. DOI: 10.7326/0003-4819-114-9-735.
20. Brown E. S. Mood and Cognitive Changes During Systemic Corticosteroid Therapy / E. S. Brown, P. A. Chandler // Prim Care Companion J Clin Psychiatry. 2001. Vol. 3 (1):17—21. DOI: 10.4088/pcc.v03n0104.
21. Stuart F. A. Adverse psychological effects of corticosteroids in children and adolescents / F. A. Stuart, T. Y. Segal, S. V. Keady // Arch. Dis. Child. 2005. Vol. 90(5). P. 500—506. DOI: 10.1136/adc.2003.041541.
22. Long-term exposure to medium-dose glucocorticoid therapy associates with hypertension in patients with rheumatoid arthritis / Panoulas V. F., Douglas K. M., Stavropoulos- Kalinoglou A. [et al.] // Rheumatology (Oxford). 2008. Vol. 47 (1). P. 72—75. DOI: 10.1093/rheumatology/kem311.
 23. Whitworth J. A. Mechanisms of glucocorticoid-induced hypertension // Kidney Int. 1987. Vol. 31(5). P. 1213—1224. DOI: 10.1038/ki.1987.131.
24. Goodman and Gilman's: The Pharmacological Basis of Therapeutics / by Joel G. Hardman., Lee E. Limbird., Alfred Goodman Gilman. 9th edition. New York, 1996. 1905 p.
25. Черненко М. Є. Проблема нейрогенезу в умовах терапії нейрозапального/нейродегенеративного процесу // Між- народний медичний журнал. 2019. Т. 25, № 2 (98). С. 53—56. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161027.
26. Dalakas M. C. Current treatment of the inflammatory myopathies // Curr Opin Rheumatol. 1994. Vol. 6. P. 595—601. DOI: 10.1097/00002281-199411000-00008.
27. Changes of the MS Functional Composite and EDSS during and after treatment of relapses with methylprednisolone in patients with multiple sclerosis / Patzold T., Schwengelbeck M., Ossege L. M. [et al.] // Acta Neurol Scand. 2002. Vol. 105 (3). P. 164—168. DOI: 10.1034/j.1600-0404.2002.1o135.x.