ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 3 (120)Особливості вираження психопатологічної симптоматики в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії COVID-19
Назва статтi | Особливості вираження психопатологічної симптоматики в осіб, що перебувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії COVID-19 | ||||
Автори |
Іваніцька-Дячун Тетяна Іванівна Венгер Олена Петрівна |
||||
З рубрики | ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2024 | Номер журналу | Том 32, випуск 3 (120) | Сторінки | 41-45 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.89-052:616.9-071 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-6 Метою цього дослідження було вивчення особливостей психопатологічної симпто- матики (тривога, депресивність, безсоння, суїцидальний ризик) у осіб, що перебували в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії COVID-19. У дослідженні взяли участь 161 респондент: 81 особа, що перебувала в умовах со- ціальної ізоляції, та 80 осіб контрольної групи, які функціонували у звичному режимі. Дослідження тривало з грудня 2021 до лютого 2022 року. Для збору даних використову- вали анкети, які включали шкалу тривоги Гамільтона (HAM-A), шкалу депресії Гамільтона (HAM-D), індекс тяжкості безсоння (ISI), шкалу оцінки суїцидального ризику (ШОСР) та шкалу сприйняття стресу (PSS). У досліджуваній групі спостерігався вищий рівень тривоги та депресії як порівняти з контрольною групою. Тяжкий рівень тривоги був виявлений у 32,1 % досліджуваних проти 6,3 % у контрольній групі (p < 0,01), а тяжкий рівень депресії — у 32,1 % досліджу- ваних проти 5 % у контрольній групі (p < 0,01). Важке безсоння було виявлено у 16,1 % досліджуваних проти 3,7 % у контрольній групі (p < 0,01). Середній рівень суїцидального ризику був вищим у досліджуваній групі (17,3 %), як порівняти з контрольною групою, де він не виявлений (p < 0,01). Рівень сприйняття стресу також був значно вищим у до- сліджуваній групі. Високий рівень сприйняття стресу виявлений у 25,9 % досліджуваних проти відсутності таких випадків у контрольній групі (p < 0,01). Умови вимушеної соціальної ізоляції під час пандемії COVID-19 мали суттєвий не- гативний вплив на психоемоційний стан і когнітивні функції осіб. Виявлені високі рівні тривоги, депресії, безсоння, суїцидального ризику та підвищеного сприйняття стресу вказують на нагальну потребу розроблення та впровадження ефективних психотерапев- тичних і психосоціальних програм для підтримки психічного здоров'я населення в умовах карантину та соціальної ізоляції. |
||||
Ключовi слова | пандемія, COVID-19, карантин, соціальна ізоляція, психічне здоров’я, депресія, тривога, безсоння, стрес | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. The psychological impact of quarantine and how to reduce
it: rapid review of the evidence / Brooks, S. K., Webster, R. K.,
Smith, L. E. [et al.] // The Lancet. 2020. 395(10227), 912—920.
DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
2. Multidisciplinary research priorities for the COVID-19 pandemic: a call for action for mental health science / Holmes, E. A., O’Connor, R. C., Perry, V. H. [et al.] // The Lancet Psychiatry. 2020. 7(6), 547—560. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215- 0366(20)30168-1. 3. COVID-19 pandemic triggers 25% increase in prevalence of anxiety and depression worldwide. WHO. 2022. DOI: https://www. who.int/news/item/02-03-2022-covid-19-pandemic-triggers- 25-increase-in-prevalence-of-anxiety-and-depression-worldwide. 4. Gordon Joshua. One Year In: COVID-19 and Mental Health. NIMH. 2021 April 9. URL: https://www.nimh.nih.gov/about/director/ messages/2021/one-year-in-covid-19-and-mental-health. 5. Geda N. Suicidal ideation among Canadian adults during the COVID-19 pandemic: the role of psychosocial factors and substance use behaviours / N. Geda, C. Feng, B. Peters // BMC Psychiatry. 2022 Nov 16;22(1):711. DOI: 10.1186/s12888- 022-04353-9. 6. Effects of the COVID-19 pandemic on mental health, anxiety, and depression / Kupcova I, Danisovic L, Klein M, Harsanyi S. // BMC Psychology. 2023;11(1):108. DOI: 10.1186/ s40359-023-01130-5. 7. Pierce, M. Mental health before and during the COVID-19 pandemic: a longitudinal probability sample survey of the UK population / M. Pierce, H. Hope, T. Ford // The Lancet Psychiatry. 2020. 7(10), 883—892. DOI: https://doi.org/10.1016/ S2215-0366(20)30308-4. 8. Іваніцька Т. І. Вплив карантину та соціальної ізоляції на психічний стан населення // Буковинський медичний вісник. 2023. Т. 27, № 1 (105). С. 67—72. URL: https://api. semanticscholar.org/CorpusID:270190785. 9. Характеристика симптомів у невротичних та психо- тичних пацієнтів після Covid-19 / [Венгер О., Іваніцька Т., Коваль А. М., & Швед М.] // Grail of Science. 2023. (24), 654—668. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.02.2023.122. 10. Іваніцька-Дячун, Т. Опитувальники як основні інстру- менти в діагностиці психічних порушень в осіб, що пере- бувають в умовах вимушеної соціальної ізоляції під час пан- демії // Grail of Science. 2024. № 39, 633—639. DOI: https:// doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.100. |