ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 3 (120)Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом
Назва статтi Особливості клінічного профілю військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом
Автори Молдавська Христина Олегівна
Опря Євген Васильович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 3 (120) Сторінки 62-65
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.441.1-08-059 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-10

 Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозною психічною проблемою, що ви- никає у людей, які були свідками травматичних подій, як-от війна, насильство або природні катастрофи. Хоча існують різноманітні методи лікування ПТСР, не всі пацієнти реагують на них, що підкреслює потребу у розробленні нових та більш ефективних підходів. З метою вивчення особливостей клініко-психологічних та соматовегетативних проявів психосоматичних розладів у військовослужбовців із ПТСР обстежено 55 чоловіків віком від 20 до 60 років. Підтверджена особливість клінічних проявів ПТСР — флуктуаційна (хвилеподібна) схема перебігу. Виявлені психосоматичні розлади, які формувалися вна- слідок ПТСР, мали пароксизмальний характер, а найбільш поширеними та вираженими були афективні та тривожні розлади, що підтверджувало теорію кіндлінгу щодо епілеп- тиформної природи процесу. Отже, досліджувані стани виникають унаслідок порушення електричної активності головного мозку, потребують відповідного електроенцефалографічного обстеження та подальшого впливу на біопотенціали головного мозку з метою корекції виявлених по- рушень та реабілітації осіб із ПТСР. Врахування клінічних та патогенетичних особливостей формування ПТСР дасть змогу розробити комплексні програми терапії та медико-психо- логічної реабілітації, що сприятимуть відновленню та покращенню якості життя пацієнтів.
Ключовi слова посттравматичний стресовий розлад, кіндлінг, тривога, депресія, психосоматика, реабілітація
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C., Bromet, E. J., Cardoso, G., Degenhardt, L., de Girolamo, G., Dinolova, R. V., Ferry, F., Florescu, S., Gureje, O., Haro, J. M., Huang, Y., Karam, E. G., Kawakami, N., Lee, S., Lepine, J. P., Levinson, D., Navarro-Mateu, F., Koenen, K. C. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European journal of psychotraumatology, 8(sup5), 1353383. https://doi. org/10.1080/20008198.2017.1353383.
2. Kun, P., Chen, X., Han, S., Gong, X., Chen, M., Zhang, W., & Yao, L. (2009). Prevalence of post-traumatic stress disorder in Sichuan Province, China after the 2008 Wenchuan earthquake. Public health, 123(11), 703–707. https://doi.org/10.1016/j. puhe.2009.09.017.
3. Fulton, J. J., Calhoun, P. S., Wagner, H. R., Schry, A. R., Hair, L. P., Feeling, N., Elbogen, E., & Beckham, J. C. (2015). The prevalence of posttraumatic stress disorder in Operation Enduring Freedom/Operation Iraqi Freedom (OEF/OIF) Veterans: a meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 31, 98–107. https:// doi.org/10.1016/j.janxdis.2015.02.003.
4. Komischke-Konnerup, K. B., Zachariae, R., Johannsen, M., Nielsen, L. D., & O’Connor, M. (2021). Co-occurrence of prolonged grief symptoms and symptoms of depression, anxiety, and posttraumatic stress in bereaved adults: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders Reports, 4, 100140. https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100140.
5. Maercker, A., & Lorenz, L. (2018). Adjustment disorder diagnosis: Improving clinical utility. The World Journal of Biological Psychiatry, 19(sup1), S3–S13. https://doi.org/10.1080/ 15622975.2018.1449967.
6. Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959; 32: 50-55.