ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 2 (119)Клініко-психопатологічний аналіз стану психічної сфери родичів пацієнтів з деменцією
Назва статтi Клініко-психопатологічний аналіз стану психічної сфери родичів пацієнтів з деменцією
Автори Огоренко Вікторія Вікторовна
Сеславська Євгенія Леонідівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 2 (119) Сторінки 53-60
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.454-053.9:616.89-008.1-055.5/.7-07(048.8) Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is2-2024-9

 Мета роботи — оцінити стан психічної сфери у родичів, що доглядають за пацієнтами з деменцію, для визначення потреби розроблення таргетно-орієнтованої системи заходів терапії і реабілітації для цього контингенту осіб. З дотриманням вимог біомедичної етики обстежено 153 родича (діти), які спільно проживали та/або доглядали за пацієнтами з деменцією. Комплексне обстеження включало клініко-психопатологічне та психометричне дослідження. Для поглиблено- го оцінювання стану психічної сфери обстежених використовували шкали депресії і тривоги М. Гамільтона HDRS і HARS та шкалу оцінки психопатологічної симптоматики L. Derogatis SCL-90-R. Стан психічної сфери родичів, які доглядають пацієнтів з деменцією, відрізняється різноманіттям і включає стани психічного здоров’я (16,9 %), психічної дезадаптації (54,9 %) та клінічно окресленого розладу адаптації F43.2 (28,1 %). Загалом, родичам пацієнтів з деменцією притаманні специфічні зміни в афективній сфері. Виразність цих змін міцно пов’язана з наявністю чинників, які впливають на стан здоров’я та порушень адаптації. У родичів без ознак психічних розладів та чинників, які впливають на здоров’я, показники виразності депресії і тривоги перебувають в межах норми, хоча й наближаються до показників легкої виразності депресивних і тривожних розладів. Натомість, у родичів, у яких виявлено чинники, що впливають на здоров’я, наявні ознаки депресивних і тривожних розладів, переважно субклінічного і легкого рівня. У родичів, які мають порушення адаптації, виявлено ознаки депресивних і тривожних розладів помірного, а у 15—20 % випадків — і важкого ступеня. Аналіз виразності психопатологічної симптоматики у родичів хворих на деменцію виявив у них найбільш виражені прояви депресії (у осіб з ознаками порушень адаптації — підвищеного рівня, у осіб без ознак порушень адаптації та з наявними ознаками чинників, що впливають на стан здоров’я — помірного рівня), тривожності (помірного рівня, у осіб з ознаками порушень адаптації — на межі підвищеного рівня), міжособистісної сенситивності (помірного рівня), обсесивно-компульсивних розладів (у осіб без ознак порушень адаптації — низького рівня, у осіб з ознаками чинників, що впливають на стан здоров’я, та з ознаками порушень адаптації — помірного рівня), фобічної тривожності (у осіб без ознак порушень адаптації та у осіб з ознаками чинників, що впливають на стан здоров’я — низького рівня, у осіб з ознаками порушень адаптації — помірного рівня), соматизації (в усіх групах — низького рівня, у осіб з ознаками порушень адаптації — ближче до помірного рівня), низькими рівнями ворожості та без проявів паранояльної симптоматики і психотизму. Зазначені закономірності треба брати до уваги під час планування лікувально- реабілітаційних заходів для родичів пацієнтів з деменцією.
Ключовi слова психічна дезадаптація, розлад адаптації, родичі, деменція, тривога, депресія
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Ohorenko V. V., Shusterman T. Y., Seslavska Ye. L. Psykhichna dezadaptatsiia u rodychiv khvorykh na dementsiiu altsheimerovskoho typu [Mental maladjustment in relatives of Alzheimer's type dementia patients]. Visnyk morskoi medytsyny [Journal of marine medicine]. 2023. No. 1 (98). P. 192—200. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7796118. (In Ukrainian).
2. Maruta N. O., Mudrenko I. H., Kalenska H. Yu., Denysenko M. M. Suitsydalna povedinka u khvorykh iz dementsiiamy. [Suicidal behavior in patients with dementia]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii [Ukrainian Bulletin of Psychoneurology]. 2020: 4(105);4-12. doi: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28- is4-2020-1. (In Ukrainian).
3. GBD 2019 Dementia Forecasting Collaborators. Estimation of the global prevalence of dementia in 2019 and forecasted prevalence in 2050: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Public Health. 2022 Feb;7(2):e105-e125. doi: 10.1016/S2468-2667(21)00249-8. Epub 2022 Jan 6. PMID: 34998485; PMCID: PMC8810394.
4. World Health Organization. (2021). Global status report on the public health response to dementia. World Health Organization. https://iris.who.int/handle/10665/344701. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. 5. Herasymenko L. O. Psykhosotsialna dezadaptatsiia osib, yaki dohliadaiut patsiientiv iz khvoroboiu Altsheimera [Psychosocial maladjustment in caregivers of patients with Alzheimer's disease]. Medychna psykholohiia [Medical psychology]. 2017. No. 1. P. 9-13. URI: https://repository.pdmu.edu.ua/ handle/123456789/5247. (In Ukrainian).
6. Esandi N, Nolan M, Canga-Armayor N, Pardavila-Belio MI, Canga-Armayor A. Family Dynamics and the Alzheimer's Disease Experience. J Fam Nurs. 2021 May;27(2):124-135. doi: 10.1177/1074840720986611. Epub 2021 Feb 9. PMID: 33563068.