ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 1 (118)Структура клініко-психопатологічних наслідків коронаві- русної хвороби COVID-19 у осіб з психічними розладами в анамнезі
Назва статтi Структура клініко-психопатологічних наслідків коронаві- русної хвороби COVID-19 у осіб з психічними розладами в анамнезі
Автори Марута Наталія Олександрівна
Федченко Вікторія Юріївна
Панько Тамара Василівна
Явдак Ірина Олександрівна
Семікіна Олена Євгенівна
Маркозова Любов Михайлівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 1 (118) Сторінки
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-052:616.9-071-08 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is1-2024-7

 Вплив пандемії COVID-19 на психічне здоров’я потребує визначення психопатологічних проявів з метою визначення діагностичних критеріїв. Мета дослідження — визначення особливостей структури клініко-психопатологічних проявів психічних розладів після перенесеної коронавірусної хвороби COVID-19 у осіб з психічними розладами в анамнезі. У відділі пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» обстежено 95 пацієнтів з психічними порушеннями в анамнезі, що перенесли коронавірусну хворобу COVID-19. До групи обстежуваних увійшли пацієнти з рекурент- ними депресивними розладами (F32), з психічними розладами органічного ґенезу (F06.3, F06.4) і з невротичними, пов’язаними зі стресом та соматоформними розладами (F41.1, F41.2, F42.2, F45.3, F48.0). Визначено, що клінічні прояви психічних розладів у обстежених характеризуються переважанням афективної симптоматики в поєднанні з вираженими специфічними ког- нітивними, ідеаторними та соматовегетативними порушеннями, а також порушеннями ефекторно-вольової сфери. Результати психодіагностичного дослідження (за шкалами MADRS, HARS, GAD-7 та CGI-S) показали, що структура клінічних проявів у цих пацієнтів характеризувалась переважанням афективних порушень тривожно-депресивного спектра різного ступеня важкості, які мали певні відмінності за нозологічними групами. Визначення клініко-психопатологічних особливостей структури психічних роз- ладів після перенесеної хвороби COVID-19 є важливим не тільки для їх діагностики, але й для якомога ранньої та адекватної терапії з урахуванням виявлених особливостей, які можуть бути мішенями терапевтичного впливу.
Ключовi слова клініко-психопатологічні наслідки, психічні розлади, коронавірусна хвороба COVID-19
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Rogers JP, Chesney E, Oliver D, Pollak TA, McGuire P, Fusar-Poli P, Zandi MS, Lewis G, David AS. Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry. 2020 Jul; 7(7):611-627. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30203-0. Epub 2020 May 18. PMID: 32437679; PMCID: PMC7234781.
2. Taquet, M., Luciano, S., Geddes, J. R., & Harrison, P. J. (2021). Bidirectional associations between COVID-19 and psychiatric disorder: Retrospective cohort studies of 62,354 COVID-19 cases in the USA. The Lancet Psychiatry, 8(2), 130–140. https:// doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30462-4
3. Zhang J, Lu H, Zeng H, Zhang S, Du Q, Jiang T, Du B. The differential psychological distress of populations affected by the COVID-19 pandemic. Brain Behav Immun. 2020 Jul;87: 49-50. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.031. Epub 2020 Apr 15. PMID: 32304883; PMCID: PMC7156946.
4. Fiorillo A, Gorwood P. The consequences of the COVID- 19 pandemic on mental health and implications for clinical practice. Eur Psychiatry. 2020 Apr 1;63(1):e32. doi: 10.1192/j. eurpsy.2020.35. PMID: 32234102; PMCID: PMC7156565.
5. COVID-19 Mental Disorders Collaborators. Global prevalence and burden of depressive and anxiety disorders in 204 countries and territories in 2020 due to the COVID-19 pandemic. Lancet. 2021 Nov 6;398(10312):1700-1712. doi: 10.1016/S0140- 6736(21)02143-7. Epub 2021 Oct 8. PMID: 34634250; PMCID: PMC8500697.
6. Talevi D, Socci V, Carai M, Carnaghi G, Faleri S, Trebbi E, di Bernardo A, Capelli F, Pacitti F. Mental health outcomes of the CoViD-19 pandemic. Riv Psichiatr. 2020 May- Jun;55(3):137-144. doi: 10.1708/3382.33569. PMID: 32489190.
7. Backhaus, Insa & Hoven, Hanno & Di Tecco, Cristina & Iavicoli, Sergio & Conte, Arne & Dragano, Nico. (2022). Economic change and population health: lessons learnt from an umbrella review on the Great Recession. BMJ open. 12. e060710. 10.1136/bmjopen-2021-060710.
8. Negrini F, Ferrario I, Mazziotti D, Berchicci M, Bonazzi M, de Sire A, Negrini S, Zapparoli L. Neuropsychological Features of Severe Hospitalized Coronavirus Disease 2019 Patients at Clinical Stability and Clues for Postacute Rehabilitation. Arch Phys Med Rehabil. 2021 Jan;102(1):155-158. doi: 10.1016/j.apmr.2020.09.376. Epub 2020 Sep 28. PMID: 32991870; PMCID: PMC7521874.
9. Bornstein SR, Voit-Bak K, Donate T, Rodionov RN, Gainetdinov RR, Tselmin S, Kanczkowski W, Müller GM, Achleitner M, Wang J, Licinio J, Bauer M, Young AH, Thuret S, Bechmann N, Straube R. Chronic post-COVID-19 syndrome and chronic fatigue syndrome: Is there a role for extracorporeal apheresis? Mol Psychiatry. 2022 Jan;27(1):34-37. doi: 10.1038/s41380- 021-01148-4. Epub 2021 Jun 17. PMID: 34140635; PMCID: PMC8209771.
10. Смулевич А. Б. Депрессии при соматических и психи- ческих заболеваниях. Smulevich A. B. [Depression in somatic and mental illnesses]. M., 2003. 209 p. [In Russian].
11. Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959; 32:50–55.
12. Lowe B., Decker O., Muller S. et al. Validation and standardization of the generalized anxiety disorder screener (GAD‑7) in the general population. Med. Care. 2008; 46(3):266–274.
13. Busner J. The clinical global impressions scale: applying a research tool in clinical practice. Psychiatry (Edgmont). 2007; 4(7):28–37.