ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 1 (118)Особливості нейрокогнітивних та психоемоційних порушень у пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією
Назва статтi Особливості нейрокогнітивних та психоемоційних порушень у пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією
Автори Фисенко Анастасія В’ячеславівна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 1 (118) Сторінки
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008,45 (46;47):616-053.7 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is1-2024-5

 У статті наведені результати дослідження когнітивних функцій та психоемоційного стану пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією. Загалом до дослідження було залучено 91 пацієнт віком від 25 до 44 років, а також 30 клінічно здорових осіб відповідного віку та статті. Всі досліджувані пацієнти були поділені на дві групи залежно від наявності у них нейрокогнітивних порушень. Стан досліджуваних оцінювали за до- помогою міжнародних стандартизованих шкал та тестів. Дослідження показало, що в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) були виявлені легкі порушення вербальної пам’яті, лічильних операцій та дезорієнтування, яке проявлялось неправильним називанням дати. Обстежуваним були властиві порушення довільної уваги від незначних, початкових проявів, що передусім проявлялось виснажливістю, до порушень легкого та помірного ступеня у вигляді звуження обсягів та недостатності процесів концентрації, розподілу та переключення. Психоемоційний стан пацієнтів молодого віку з АГ характеризувався наявністю легких депресивних по- рушень. Пацієнтам з нейрокогнітивними порушеннями на тлі АГ були властиві наявність реактивної та особистісної тривоги середнього ступеня вираженості.
Ключовi слова артеріальна гіпертензія, нейрокогнітивні порушення, тривога, депресія
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. World Health Organization. Hypertension [Internet]. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ hypertension (дата звернення: 6.02.2024).
2. Міністерство охорони здоров’я України. Артеріальна гіпертензія. Запобігання та профілактика. 2021. URL: https://moz.gov.ua/article/health/arterialna-gipertenzijazapobigannja- ta-profilaktika (дата звернення: 6.02.2024).
3. Дослідження STEPS поширеність факторів ризи- ку неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. Копенгаген : Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2020. Ліцензія: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. URL: https://ukraine.un.org/ sites/default/files/2020-11/WHO-EURO-2020-1468-41218- 56061-ukr_0.pdf.
4. Міністерство охорони здоров’я України. Народні «ліки» проти гіпертонії: чи дійсно вони є ефективними і безпечними? [Інтернет]. 2021. URL: https://moz.gov.ua/ article/health/narodni-liki-proti-gipertonii-chi-dijsno-vonie- efektivnimi-i-bezpechnimi (дата звернення: 6.02.2024).
 5. Соломенчук Т. М., Слаба Н. А., Климович О. Ю., Процько В. В. Тривожно-депресивні розлади і контроль артері- альної гіпертензії: можливості фітотерапії // Ліки України. 2014. № 7—8 (183–184). С. 90—96. DOI: https://www.healthmedix. com/articles/liki_ukr/2014-10-20/klin_3.pdf.
6. Міщенко В. М., Кожевнікова В. А., Міщенко В. К., Харіна К. В. Особливості психоемоційних розладів у хворих молодого віку з дисциркуляторною енцефалопатією на тлі артеріальної гіпертензії // Український вісник психонев- рології. 2022. Т. 30, вип. 2 (111). С. 29—33. DOI: https://doi. org/10.36927/2079-0325-V30-is2-2022-4.
7. Лікування артеріальної гіпертензії у молодих / Біловол О. М., Князькова І. І., Несен А. О. [та ін.] // Ліки України. 2019. № 4 (230). С. 30—35. DOI: doi.org/10.37987/1997- 9894.2019.4(230).185616.
8. Mishchenko V. K., Mishchenko V. M. Influence of physical rehabilitation on the restoration of psychoemotional and cognitive impairment in patients suffered cerebral ischemic stroke // Acta Balneological. 2022. Vol. 2 (168). P. 128—132. DOI: 10.36740/ABAL202202105.
 9. Мищенко Т. С. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний го- ловного мозга / Мищенко Т. С., Шестопалова Л. Ф., Тре- щинская М. А. // Газета «Новости медицины и фармации» неврология и психиатрия. 2009. Вып. 277. (Тематический номер). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/8234.
10. Грубляк В. В., Грубляк В. Т. Практичне застосування методик оцінки когнітивної недостатності та психічного статусу // Проблеми сучасної психології. 2011. № 12. С. 302— 315. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2011-12.%25p.
11. Литовченко Т. А. Патогенетический подход к про- филактике и коррекции нарушений когнитивной сферы у пациентов с хронической сосудистой патологией голов- ного мозга // Здоровье Украины. 2007. № 3. С. 5.
12. Петренко М. С., Грабовецький С. А. Аналіз зв’язку концентрації заліза в базальних ядрах із когнітивними по- рушеннями у хворих на гіпертензивну та атеросклеротичну енцефалопатію при дослідженні змін магнітної сприйнятли- вості підкіркових структур головного мозку // Східноєвро- пейський неврологічний журнал. 2018. № 3. С. 19—25. URI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cenj_2018_3_5.
13. Time rate of blood pressure variation is associated with impaired renal function in hypertensive patients / E. Manios, G. Tsagalis, G. Tsivgoulis [et al.] // Journal Hypertension. 2009. Vol. 27 (11). Р. 2244—2248. DOI: 10.1097/ HJH.0b013e328330a94f. PMID: 19644388.
14. Коваленко О. Є., Гаврищук Б. Г. Хронічні церебровас- кулярні розлади у осіб молодого віку: клініко-діагностичні, етіопатогенетичні та лікувально-профілактичні аспекти // Клінічна та профілактична медицина. 2020. № 4 (14). С. 97— 104. DOI: doi.org/10.31612/2616- 4868.4(14).2020.09.
15. Walker K. A., Power M. C., Gottesman R. F. Defining the Relationship Between Hypertension, Cognitive Decline, and Dementia: a Review // Curr Hypertens Rep. 2017. Vol. 19 (3). P. 24. DOI: 10.1007/s11906-017-0724-3.
16. Impact of Hypertension on Cognitive Function: A Scientific Statement from the American Heart Association / Iadecola, C., Yaffe, K., Biller, J. [et al.] & American Heart Association Council on Hypertension; Council on Clinical Cardiology; Council on Cardiovascular Disease in the Young; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; Council on Quality of Care and Outcomes Research; and Stroke Council // Hypertension. 2016. 68 (6), e67–e94. DOI: 10.1161/HYP.0000000000000053.
17. The association between SBP and mortality risk differs with level of cognitive function in very old individuals / Weidung B., Littbrand H., Nordström P. [et al.] // J. Hypertens. 2016. Vol. 34 (4). P. 745—752. DOI: 10.1097/HJH.0000000000000831.
18. Swan G.E., Carmelli D., LaRue A. (1996) Relationship between blood pressure during middle age and cognitive impairment in old age: The Western Collaborative Group Study. Aging Neuropsychol. Сognit., 3: 241–250.
19. Когнітивні порушення та деменція у хворих на арте- ріальну гіпертензію. Частина ІІ. Нейропсихіатричні діагностичні тести. Сучасна стратегія лікування хворих і підходи до профілактики розвитку порушень когнітивних функцій / Коваль С. М., Мисниченко О. В., Літвінова О. М. [та ін.] // Артеріальна гіпертензія. 2020. Т. 13, № 14. С. 28—38. DOI: 10.22141/2224-1485.13.4.2020.211957.
20. Derogatis L.R. SCL-90: an outpatient psychiatric rating scale — preliminary report / L. R. Derogatis, R. S. Lipman, L. Covi // Psychopharmacol Bull. 1973. Vol. 9. P. 13—28.
21. Dyussenbayev A. The Main Periods of Human Life. Global Journal of Human-social Science: A Arts & Humanities — Psychology. 2017. Vol. 17, Issue 7. URL: https://globaljournals. org/GJHSS_Volume17/6-The-Main-Periods.pdf.