ГоловнаАрхiв номерiв2023Том 31, випуск 2 (115)Особливості мотиваційної структури особистості як склад- ника індивідуальної моделі психологічного здоров’я у хворих на депресивні розлади
Назва статтi Особливості мотиваційної структури особистості як склад- ника індивідуальної моделі психологічного здоров’я у хворих на депресивні розлади
Автори Шестопалова Людмила Федорівна
Марута Оксана Сергіївна
Луцик Володимир Леонідович
Бучок Юрій Степанович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2023 Номер журналу Том 31, випуск 2 (115) Сторінки 79-83
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 159.96:615-05:616.8-008.64 Індекс ББК -
Анотацiя

 Метою цієї роботи було досліджування мотиваційної структури особистості як складника індивідуальної моделі психологічного здоров’я, комплексу основних психологічних та соціально-психологічних чинників, пов’язаних з її формуванням у хворих на депресивні розлади, та їх чутливість до психокорекційних заходів. Показано, що при депресивних розладах відбувається деформація індивідуальної моделі психологічного здоров’я. Це проявляється у негативній динаміці факторів гуманістичної, творчої та духовної спрямованості, зниженні цінності стратегічного планування, одночасно зі збільшенням потреби у соціальній та сімейній підтримці, а також посиленням виразності індивідуалізму. Також у пацієнтів із депресивними розладами виявлено істотне зниження рівня щастя. Водночас з цим до діагностичних критеріїв патопсихологічних ознак пацієнтів з депресивними розладами були віднесені такі показники психологічного благополуччя: «Управління середовищем», «Людина як відкрита система», «Баланс афекту» та «Позитивні відносини». Застосування методики психологічної корекції емоційного стану у хворих на де- пресивні розлади привело до істотного збільшення рівня щастя таких пацієнтів (на 36,94 %), підвищення показників стратегічної і творчої спрямованості, зменшення потреби у соціальній підтримці. Також гармонізовано індивідуальну модель психоло- гічного здоров’я, що виявлялося у збільшенні показників шкал «Стратегічний вектор» та «Творчий вектор» (на 2,06 та 2,15 балів відповідно), зменшенні «Просоціального вектора» на 2,1 бала. Найчутливішими до психокорекції компонентами психологічного благополуччя були шкали «Баланс афекту» (зниження на 8,32 бали), «Управління середо- вищем» (зменшення на 9,71 бала) та поліпшення «Позитивних стосунків» на 11,14 бали.
Ключовi слова депресивні розлади, мотиваційна структура особистості, рівень щастя, індивідуальна модель психологічного здоров’я, психологічне благополуччя, психокорекція, емоційні стани
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Клінічна специфіка й особливості психопатоґенезу дезадаптивних станів у цивільного населення в умовах соціального стресу і консцієнтальної війни / О. М. Хвисюк, М. В. Маркова, А. Р. Марков [та ін.] // Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 29—36.
2. Шестопалова Л. Ф. Індивідуально-психологічні особ- ливості комбатантів із різними формами постстресових психічних розладів / Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевнікова, О. О. Бородавко // Медична психологія. 2018. Т. 13, № 2. С. 3—6. URI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mpsl_2018_13_2_3. 3. Шевеленкова Т. Д. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика иссле- дования) / Т. Д. Шевеленкова, П. П. Фесенко // Психологи- чес кая диагностика. Обнинск : Психологичес кий институт РАО, 2005. № 3. С. 95—129.
4. Lyubomirsky S, Lepper HS. A measure of subjective happiness: Preliminary reliability and construct validation // Social Indicators Research. 1999; 46 (2): 137—155. DOI: 10.1023/A:1006824100041.
5. Козлов А. В. Методика диагностики психологического здоровья // Перспективы Науки и Образования [Perspectives of Science and Education]. 2014. № 6 (12). С. 110—117.