ГоловнаАрхiв номерiв2021Том 29, випуск 2 (107)Обґрунтування персоніфікації лікувально-реабілітаційної допомоги цивільним особам з адаптаційними розладами, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, на основі прогнозу тяжкості їх наслідків
Назва статтi Обґрунтування персоніфікації лікувально-реабілітаційної допомоги цивільним особам з адаптаційними розладами, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, на основі прогнозу тяжкості їх наслідків
Автори Ліхолетов Євгеній Олександрович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2021 Номер журналу Том 29, випуск 2 (107) Сторінки 41-46
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.891.6:316.356.2]-07-085-036.83-084 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is2-2021-7 Метою роботи було розроблення технології прогнозної оцінки тяжкості клініко-психопатологічного перебігу й психосоціальних наслідків розладів адаптації у цивільних осіб, які зазнали впливу психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, як базису для визначення обсягу і змісту лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів. Обстежено 109 осіб, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту: група 1 — 6 вдів загиблих військовослужбовців; група 2 — матері, батьки і дружини учасників бойових дій, які повернулися до мирного життя, всього 71 особа; група 3 — 32 внутрішньо переміщені особи. В усіх обстежених діагностовано порушення психіки кластера F43.2 — адаптаційні розлади. В процесі роботи розроблено систему визначення прогнозу, що дає змогу провести різновекторне оцінювання стану індивіда за оцінкою клініко-психопатологічного стану та психосоціального функціонування, а також сформувати прогнозну оцінку ризику ускладнень як за окремими сферами, так і у комплексній взаємодії клінічних і соціально-психологічних чинників. Виокремлено три групи для оцінки ризику важкого перебігу захворювання і ускладнень з боку психічної сфери, а також психосоціальної дезадаптації як за окремими кластерами, так і загалом, за інтегральним ризиком: 1) сприятливого прогнозу; 2) умовно сприятливого прогнозу; 3) несприятливого прогнозу. Для кожної з цих груп ми запропонували комплекс діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів. Запропонована технологія прогнозування ризику перебігу розладів адаптації — проста у застосуванні, інформативна, придатна для використання у практичній охороні здоров’я, для визначення обсягу і змісту заходів лікувально-реабілітаційної допомоги, що дає змогу рекомендувати її до широкого впровадження у клінічну практику. Ключові слова: адаптаційні розлади, родичі учасників бойових дій, переселенці, прогнозна оцінка, персоніфікація лікувально-реабілітаційних заходів
Ключовi слова адаптаційні розлади, родичі учасників бойових дій, переселенці, прогнозна оцінка, персоніфікація лікувально-реабілітаційних заходів
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Peace and Security // Bulletin of United Nations. New York: UN, 2020. 36 р. URL: https://www.un.org/ru/sections/un-charter/preamble/index.html. 2. Andreouli E., Howarth C. National identity, citizenship and immigration: Putting identity in context // Journal for the Theory of Social Behaviour. 2013. Vol. 43(3). Р. 361—382. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-5914.2012.00501.x. 3. Gomez-Suarez A., Newman J. Safeguarding political guarantees in the Colombian peace process: Have Santos and FARC learnt the lessons from the past? // Third World Quarterly. 2013. Vol 34(5). P. 819—837. DOI: https://doi.org/10.1080/01436597.2013.800747. 4. Hopkins N., Blackwood L. Everyday citizenship: Identity and recognition // Journal of Community & Applied Social Psychology. 2011. Vol. 21. P. 215—227. DOI: https://doi.org/10.1002/casp.1088 5. Howarth C., Andreouli E., Kessi, S. Social representations and the politics of participation // In: Dekker, H. The Palgrave handbook of global political psychology / Kinnvall, C., Capelos, T., Nesbitt-Larking, P. (Eds.). Basingstoke, United Kingdom : Palgrave Macmillan, 2014. P. 19—38. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1-137-29118-9_2. 6. Jovchelovitch S., Priego-Hernandez J. Underground sociabilities: Identity, culture and resistance in the favelas of Rio de Janeiro. Brasilia, Brazil: UNESCO. 2013. 246 p. URL: https://eprints.lse.ac.uk/53678/1/Priego-Hernandez_2013_Underground_sociabilities.pdf. 7. Kaplan O., Nussio E. Community counts: The social reintegration of ex-combatants in Colombia // Conflict Management and Peace Science. 2018; 35(2): 132—153. DOI: https://doi.org/10.1177/0738894215614506. 8. Ugarriza J. E., Craig, M. J. The relevance of ideology to contemporary armed conflicts: A quantitative analysis of former combatants in Colombia // Journal of Conflict Resolution. 2013. Vol. 57(3). P. 445—477. DOI: https://doi.org/10.1177/0022002712446131. 9. Human amygdala engagement moderated by early life stress exposure is a biobehavioral target for predicting recovery on antidepressants / Goldstein-Piekarski A. N., Korgaonkar M. S., Green E. [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2016. Vol. 113. P. 11955—11960. DOI: 10.1073/pnas.1606671113. 10. Марута Н. О., Каленська Г. Ю., Явдак І. О., Малюта Л. В. Розлади психічного здоров’я у внутрішньо переміщених осіб // Український вісник психоневрології. 2018. Т. 26, вип. 2 (95), 68—71. 11. Шпильовий Я. В. Клінічний зміст і вираженість депресивних і тривожних феноменів в структурі невротичних тривожно-депресивних розладів різного психоґенезу у жінок (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників АТО // Там само. 2017. Т. 25, вип. 2 (91). С. 88—91. 12. Маркова М. В., Росінський Г. С. Порушення здоров’я сім’ї демобілізованих військовослужбовців — учасників АТО: психопатологічний, психологічний, психосоціальний і сімейний виміри проблеми // Там само. 2018. Т. 26, вип.1 (94). С. 78—82.