ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 3 (104)Фактори ризику розвитку цереброваскулярних порушень у хворих після кардіохірургічних втручань
Назва статтi | Фактори ризику розвитку цереброваскулярних порушень у хворих після кардіохірургічних втручань | ||||
Автори |
Міщенко Тамара Сергіївна Міщенко Владислав Миколайович Здесенко Ірина Володимирівна Харіна Катерина Василівна |
||||
З рубрики | МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2020 | Номер журналу | Том 28, випуск 3 (104) | Сторінки | 16-20 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.85-039:616.89-008.447:001.8 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is3-2020-3 Статтю присвячено вивченню факторів ризику розвитку цереброваскулярних порушень після кардіохірургічних втручань. Показано, що найбільш значущими факторами є артеріальна гіпертензія — 100,0 %, гіперхолестеринемія — 100,0 %, множинне ураження брахіоцефальних артерій (73,3 %) та артерій нижніх кінцівок (26,7 %), наявність цукрового діабету 2 типу (53,3 %) та ниркової недостатності (40 %), наявність шкідливих звичок, пов’язаних з хронічною інтоксикацією (46,7 %), психоемоційне перенавантаження (76,7 %), вплив технологій оперативного впливу і наявність хронічної судинно-мозкової недостатності у пацієнтів, що направляються на операцію. Повноцінне лабораторно-інструментальне та неврологічне передопераційне обстеження, адекватна оцінка стану системи церебральної гемодинаміки створюють базу для зниження післяопераційних церебральних порушень та основу для розробки комплексу профілактичних заходів. |
||||
Ключовi слова | фактори ризику, кардіохірургічне втручання, цереброваскулярні порушення | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Міщенко Т. С., Зінченко О. М., Голубчиков М. В. Стан
неврологічної служби України в 2016 р. Х., 2017. 22 с.
2. Бокерия Л. А., Бухарин В. А., Работников В. С., Алшибая М. Д. Хирургическое лечение больных ишемической болезнью сердца с поражением брахиоцефальных артерий. Изд. 2-е, испр. и дополн. М. : Изд-во НЦ ССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, 1999. 194 с. 3. Сердечно-сосудистые заболевания: Информационный бюллетень № 317. Январь 2015 г. / Всемирная организация здравоохранения. URL: http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs317/ru (дата обращения: 15.07.2015). 4. Cerebral blood flow and cognitive dysfunction after coronary surgery / H. Abildstrom, S. Yndgaard, L. Rasmussen [et al.] // Annals of Thoracic Surgery. 2002. Vol. 73. P. 1174—1178. DOI: https://doi.org/10.1016/S0003-4975(01)03618-9. 5. Мировая статистика здравоохранения 2012 / Всемирная организация здравоохранения. Женева : ВОЗ, 2013. 180 с. 6. Бокерия Л. А., Голухова Е. З., Сигаев И. Ю., Керен М. А. Современные подходы к хирургическому лечению ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом // Вестник Российской Академии медицинских наук. 2012. № 1. С. 20—26. 7. Гусев Е. И., Скворцова В. И. Ишемия головного мозга. М. : Медицина, 2001. 328 с. 8. Профилактика нарушений мозговой перфузии и нейрокогнитивной дисфункции у больных ишемической болезнью сердца, перенесших аортокоронарное шунтирование / Н. Ю. Ефимова, В. И. Чернов, И. Ю. Ефимова [и др.] // Патология кровообращения и кардиохирургия. 2002. № 3. С. 17—21. 9. Современная практическая анестезиология в вопросах и ответах / М. Н. Замятин, В. В. Лазарев, В. В. Лихванцева [и др.]. М., 2012. 10. Постнов В. Г., Караськов, А. М. Ломиворотов В. В. Неврология в кардиохирургии : руководство для врачей. Новосибирск : СибРегион Инфо, 2007. 255 с. 11. Increased extracellular brain water after coronary artery bypass grafting is avoided by off-pump surgery / R. E. Anderson, T. Q. Li, T. Hindmarsh, J. Vaage // Journal of Cardiothoracic and Vascular Anaesthesia. 1999. Vol. 13. P. 698—702. DOI: 10.1016/ s1053-0770(99)90123-4. 12. Nussmeier N. A., Arlund C., Slogoff S. Neuropsychiatric complications after cardiopulmonary bypass: cerebral protection by a barbiturate // Anesthesiology. 1986. Vol. 64. P. 165—170. DOI: 10.1097/00000542-198602000-00006. 13. Дамулин И. В. Сосудистые когнитивные нарушения у пожилых // Русский медицинский журнал. 2009. № 17 (11). С. 721—725. URL: https://www.rmj.ru/articles/nevrologiya/ Sosudistye_kognitivnye_narusheniya_u_poghilyh/. 14. Шепелюк А. Н., Клыпа Т. В., Никифоров Ю. В. Церебральная оксиметрия в кардиохирургии // Общая реаниматология. 2012. VIII. № 2. С. 67—73. 15. Карпов Ю. А. Выбор метода инвазивного лечения больных хронической ишемической болезнью сердца // Болезни сердца и сосудов. 2010. № 1. С. 4—11. 16. Mitchell S. J., Pellett O., Gorman D. F. Cerebral protection by lidocaine during cardiac operations // Ann. Thorac. Surg. 1999. Vol. 67. P. 1117—1124. DOI: 10.1016/s0003-4975(99)00057-0. 17. Monitoring of selective antegrade cerebral perfusion using near infrared spectroscopy in neonatal aortic arch surgery / A. Hofer, B. Haizinger, G. Geiselseder [et al.] // European Journal of Anaesthesiology. 2005. Vol. 22(4). P. 293—298. DOI: 10.1017/s0265021505000499. 18. Report of the substudy assessing the impact of neurocognitive function on quality of life 5 years after cardiac surgery / M. F. Newman, H. P. Grocott, J. P. Mathew [et al.]; Neurologic Outcome Research Group and the Cardiothoracic Anesthesia Research Endeavors (CARE) Investigators of the Duke Heart Center // Stroke. 2001. Vol. 32, no. 12. P. 2874—2881. DOI: https:// doi.org/10.1161/hs1201.099803. 19. Newmun S. P., Harrison М. J. Coronaryartery bypass surgery and the brain: persisting concerns // The Lancet Neurology. 2002. Vol. 1 (2). P. 119—125. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474- 4422(02)00043-1. 20. The rewarming rate and increased peak temperature alter neurocognitive outcome after cardiac surgery / A. M. Grigore, H. P. Grocott, J. P. Mathew [et al.] // Anesth. Analg. 2002. Vol. 94 (1). P. 4—10. DOI: 10.1213/00000539-200201000-00002. 21. Лубинская Е. И. Клиническая и социально-экономическая эффективность многопрофильной реабилитации больных ишемической болезнью сердца, перенесших плановое коронарное шунтирование : дис. ... канд. мед. наук / Лубинская Екатерина Игоревна. СПб., 2013. 135 с. 22. Elevated levels of inflammatory biomarkers in the cerebrospinal fluid after coronary artery bypass surgery are predictors of cognitive decline / J. Kalman, A. Juhasz, G. Bogats [et al.] // Neurochem Int. Feb. 2006. 48 (3). P. 177—180. DOI: https://doi. org/10.1016/j.neuint.2005.10.007. 23. Доказательная медицина и сердечно-сосудистые заболевания / под ред. Л. А. Бокерия. М. : НЦССХ, 2006. 256 с. 24. Newman S. P. Analysis and Interpretation of Neuropsychological Tests in Cardiac Surgery // Annals of Thoracic Surgery. 1995. Vol. 59 (5). P. 1351—1355. DOI: 10.1016/0003- 4975(95)00215-7. 25. Погосова Г. В., Белова Ю. С., Рославцева А. Н. Приверженность к лечению артериальной гипертонии и ишемической болезни сердца — ключевой элемент снижения сердечно-сосудистой смертности // Кардиоваскуляркая терапия и профилактика. 2007. Т. 6, № 1. С. 99—104. URL: https://cardiovascular. elpub.ru/jour/article/view/1174. 26. Absence of cognitive decline one year after coronary bypass surgery: comparison to nonsurgical and healthy controls / J. J. Sweet, E. Finnin, P. L. Wolfe [et al.] // The Annals of Thoracic Surgery. 2008. Vol. 85 (5). P. 1571—1578. DOI: 10.1016/j.athoracsur.2008.01.090. 27. Baker W. L., White C. M. Post-cardiothoracic surgery atrial fibrillation: a review of preventive strategies // Ann Pharmacother. 2007. Vol. 4. P. 487—598. DOI: 10.1345/aph.1H594. 28. Фонякин А. В., Гераскина Л. А., Магомедова А. Р., Атаян А. С. Сердечно-сосудистые заболевания и нарушение когнитивных функций. Профилактика и лечение // Русский медицинский журнал. 2011. Т. 19, № 9 (403). С. 538—544. URL: https://www. rmj.ru/articles/nevrologiya/Serdechno-sosudistye_zabolevaniya_i_narushenie_kognitivnyh_funkciy_Profilaktika_i_lechenie/. 29. Светлова Н. Ю. Сравнительная характеристика методов защиты мозга при хирургической коррекции патологии коронарных артерий : дис. ... канд. мед. наук : 14.00.37 / Наталия Юрьевна Светлова. М., 2005. 139 c. 30. Мозалев A. C., Шахмаева C. B., Корниенко А. Н. Профилактика нейропсихологических расстройств у кардиохирургических больных // Тезисы Х ежегодной сессии научного центра сердечно-сосудистой хирургии им. А. Н. Бакулева РАМН с всероссийской конференцией молодых ученых. Бюллетень НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН. 2006. Т. 7, № 3. С. 285. 31. Magnesium as a neuroprotectant in cardiac surgery: a randomized clinical trial / S. K. Bhudia, D. M. Cosgrove, R. I. Naugle [et al.] // J Thorac Cardiovasc Surg. 2006. Vol. 131 (4). P. 853—861. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2005.11.018. |