ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 3 (104)Діагностика та лікування диссомнічних порушень у хворих на тривожно-депресивні розлади (огляд літератури)
Назва статтi Діагностика та лікування диссомнічних порушень у хворих на тривожно-депресивні розлади (огляд літератури)
Автори Юр’єва Людмила Миколаївна
Лященко Юлія Вікторівна
З рубрики ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Рiк 2020 Номер журналу Том 28, випуск 3 (104) Сторінки 70-76
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.8-009.836:616.89-008.1]-07-08(048.8) Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is3-2020-11

 Порушення сну є однією з найчастіших скарг у пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу. Так само диссомнічні розлади часто супроводжуються іншими соматичними і психічними захворюваннями. Найбільша коморбідність порушень сну помічена з тривожними і депресивними розладами, взаємозв’язок яких визначається як двоспрямований, і які можуть посилювати перебіг один одного, а так само впливати на результати лікування і виникнення рецидиву в подальшому. Метою цієї статті було проведення систематичного літературного огляду низки досліджень, що стосувалися вивчення питань взаємозв’язку тривожно-депресивних розладів і порушень сну, особливостей оцінки та сучасних підходів терапевтичного впливу. В результаті систематичного пошуку літератури були відібрані 25 досліджень для подальшого аналізу. Критеріями відбору були наявність інформації про взаємний вплив розладів сну на перебіг станів тривожно-депресивного спектра, способів контролю і самоконтролю порушень сну у пацієнтів, а також підходів фармакологічного і психотерапевтичного впливу. У більшій частині досліджень повідомлялося про успішне застосування психоосвітньої роботи, когнітивно-поведінкової психотерапії (індивідуальної, групової) й особистісно-орієнтованої психотерапії з метою корекції сну у пацієнтів, водночас було відзначено, що відновлення сну приводило до суттєвого поліпшення коморбідних станів. Так само було виявлено, що найбільш досліджуваними порушення сну були при депресивному розладі, тоді як взаємозв’язок і способи корекції диссомнії при тривожних розладах вивчено недостатньо. Отже, подальші дослідження, спрямовані на розширення способів корекції сну при тривожних станах, і створення відповідних диференційованих реабілітаційних програм лікування хворих на тривожно-депресивні розлади з порушеннями сну внесли б вагомий внесок в розвиток клінічної медико-психологічної та психіатричної практики.
Ключовi слова депресія, лікування диссомнії, психофармакотерапія, психотерапія, розлади сну, тривога
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Быков Ю. В., Ханнанова А. Н., Беккер Р. А. Мелатонин и бензодиазепины в лечении инсомнии: за и против (обзор литературы) // In the World of Scientific Discoveries. 2016. Т. 7 (79). С. 60—72. DOI: https://doi.org/10.12731/wsd-2016-7-4.
2. Сравнительное исследование эффективности личностно-ориентированной (реконструктивной) и когнитивно-поведенческой психотерапии при тревожных расстройствах невротического уровня с инсомнией / Караваева Т. А., Михайлов В. А., Васильева А. В. [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. Спецвыпуск. 2018. Т. 118 (4). С. 60—66. DOI: https://doi.org/10.17116/jnevro20181184260.
3. Корабельникова Е. А. Инсомния у больных с тревожными расстройствами // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. Спецвыпуск «Сон и его расстройства — 4». 2016. Т. 19. С. 44—50. URL: https://umedp.ru/upload/iblock/ bef/korabelnikova.pdf.
4. Копчак О. О. Особливості лікувальної тактики при коморбідності інсомнії та тривоги: в пошуках безпечної альтернативи бензодіазепінів // Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 4 (106). С. 47—53. DOI: https://doi.org/10.22141/2224- 0713.4.106.2019.174051.
5. Марута Н. А., Панько Т. В. Особенности диагностики и терапии тревожных расстройств невротического и органического генеза // Український вісник психоневрології. 2013. Т. 21, вип. 1 (74). С. 75—82. URL: https://uvnpn.com.ua/ upload/iblock/ead/eadadd2e6f00ebfc9b776be845e45d37.pdf.
6. Оковитый С. В., Титович И. А. Фармакологические принципы терапии инсомнии // Медицинский совет. Неврология. 2018. Т. 6. С. 26—32. DOI: https://doi.org/10.21518/2079- 701X-2018-6-26-32.
7. Пчелина П. В., Полуэктов М. Г. Когнитивно-поведенческая терапия и фармакотерапия хронической инсомнии // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. Спецвыпуск. 2019. Т. 119 (4). С. 22—27. DOI: https://doi.org/10.17116/ jnevro201911904222.
8. Ястребова В. В., Ястребов Д. В. Инсомнические нарушения при тревожных расстройствах: клиника и терапия // Consilium Medicum. 2016. Т. 18 (2). С. 117—123. DOI: https:// doi.org/10.26442/2075-1753_2016.2.117-123.
9. Randomized Controlled Trial of Telephone-Delivered Cognitive Behavioral Therapy for Chronic Insomnia / Arnedt J. T., Cuddihy L., Swanson L. M. [et al.] // Sleep. 2013. Vol. 36, no. 3. P. 353—362. DOI: https://doi.org/10.5665/sleep.2448.
10. Sleep and mental disorders: A meta-analysis of polysomnographic research / Baglioni C., Nanovska S., Regen W. [et al.] // Psychol Bull. 2016. Vol. 142(9). P. 969—990. DOI: https://doi. org/10.1037/bul0000053.
11. Impact of Comorbid Anxiety and Depressive Disorders on Treatment Response to Cognitive Behavior Therapy for Insomnia / Bélanger L., Harvey A. G., Fortier-Brochu É. [et al.] // Journal of Consulting and Clinical Psychology. 2016. Vol. 84(8). P. 659—667. DOI: https://doi.org/10.1037/ccp0000084.
12. Dolsen M. R., Asarnow L. D., & Harvey A. G. Insomnia as a Transdiagnostic Process in Psychiatric Disorders // Current Psychiatry Reports. 2014. Vol. 16(9). P. 471. DOI: https://doi. org/10.1007/s11920-014-0471-y.
13. What Makes a Good Homeostat? Influencing circadian and sleep-wake regulation for prevention and intervention in mood and anxiety disorders / Frank E., Benabou M., Bentzley B. [et al.] // Ann NY Acad Sci. 2014. Vol. 1334. P. 1—25. DOI: https:// doi.org/10.1111/nyas.12600.
14. Grandner M. A., and Perlis M. L. Treating Insomnia Disorder in the Context of Medical and Psychiatric Comorbidities // JAMA Internal Medicine 2015. Vol. 175 (9). P. 1472—1473. DOI: https:// doi.org/10.1001/jamainternmed.2015.3015.
15. Jansson-Fröjmark M., & Norell-Clarke A. Cognitive Behavioural Therapy for Insomnia in Psychiatric Disorders // Current Sleep Medicine Reports. 2016. Vol. 2(4). P. 233—240. DOI: https://doi.org/10.1007/s40675-016-0055-y.
16. Subjective and Objective Sleep Quality Modulate Emotion Regulatory Brain Function in Anxiety and Depression / Klumpp H., Roberts J., Kapella M. C. [et al.] // Depress Anxiety. 2017. Vol. 34 (7). P. 651—660. DOI: https://doi.org/10.1002/da.22622. 
17. Krystal A. D. Psychiatric disorders and sleep // Neurologic clinics. 2012. Vol. 30(4). P. 1389—1413. DOI: https://doi. org/10.1016/j.ncl.2012.08.018.
18. Depressive symptoms, life satisfaction and prevalence of sleep disturbances in the general population of Germany: results from the Heinz Nixdorf Recall study / Lacruz M. E., SchmidtPokrzywniak A., Dragano N. [et al.] // BMJ Open. 2016. Vol. 6 (1). e007919. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-007919.
19. Laudon M., & Frydman-Marom A. Therapeutic Effects of Melatonin Receptor Agonists on Sleep and Comorbid Disorders // International Journal of Molecular Sciences. 2014. Vol. 15 (9). P. 15924—15950. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijms150915924.
20. Psychometric Evaluation of Anxiety, Depression, and Sleep Quality after a Mild Traumatic Brain Injury: A Longitudinal Study / Ma H.-P., Chen P.-S., Wong C.-S. [et al.] // Behav Neurol. 2019. Vol. 2019. P. 9. DOI: https://doi.org/10.1155/2019/4364592.
21. Prevalence and Predictors of Prescription Sleep Aid Use among Individuals with DSM-5 Insomnia: The Role of Hyperarousal / Pillai V., Cheng P., Kalmbach D. A. [et al.] // Sleep. 2016. Vol. 39 (4). P. 825—832. DOI: https://doi.org/10.5665/sleep.5636.
22. Ambulatory sleep-wake patterns and variability in young people with emerging mental disorders / Robillard R., Hermens D., Naismith S. [et al.] // Journal of Psychiatry & Neuroscience. 2015. Vol. 40 (1). P. 28—37. DOI: https://doi.org/10.1503/jpn.130247.
23. Evaluating DSM-5 Insomnia Disorder and the Treatment of Sleep Problems in a Psychiatric Population / Seow L. S. E., Verma S. K., Mok Y. M. [et al.] // Journal of Clinical Sleep Medicine. 2018. Vol. 14 (2). P. 237—244. DOI: https://doi.org/10.5664/ jcsm.6942.
24. Siebern A. T., Suh S. & Nowakowski S. Non-pharmacological treatment of insomnia // Neurotherapeutics. 2012; 9 (4). P. 717—27. DOI: https://doi.org/10.1007/s13311-012-0142-9.
25. Use of Actigraphy for the Evaluation of Sleep Disorders and Circadian Rhythm Sleep-Wake Disorders: An American Academy of Sleep Medicine Systematic Review, Meta-Analysis, and GRADE Assessment / Smith M. T, McCrae C. S., Cheung J. [et al.] // Journal of Clinical Sleep Medicine. 2018. Vol. 14 (7). P. 1209—1230. DOI: https://doi.org/10.5664/jcsm.7228.