ГоловнаАрхiв номерiв2020Том 28, випуск 2 (103)Особливості когнітивних порушень у хворих з кардіоемболічним мозковим інсультом
Назва статтi Особливості когнітивних порушень у хворих з кардіоемболічним мозковим інсультом
Автори Міщенко Тамара Сергіївна
Бокатуєва Вікторія Василівна
Міщенко Владислав Миколайович
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2020 Номер журналу Том 28, випуск 2 (103) Сторінки 16-21
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.831-004.6-005.1-036.8-052-036.65 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-3

 В структурі всіх ішемічних інсультів кардіоемболічний інсульт (КЕІ) посідає 2 місце за поширеністю після атеротромботичного. Частим ускладненням КЕІ є когнітивні порушення різного ступеня вираженості. Метою дослідження стало — оцінити особливості когнітивних порушень у хворих, що перенесли КЕІ, у різні періоди лікування. Було обстежено 33 пацієнти у різні періоди після інсульту (гострий — на 10— 21 день від моменту виникнення КЕІ та ранній відновний — на 40—60 день від моменту виникнення КЕІ). В групі чоловіків та жінок достовірно частіше переважали пацієнти віком 61—70 років. Функціональний стан хворих був оцінений за індексом Бартел, за шкалою Ренкіна. Визначення когнітивних функцій проведено з використанням шкали ММSE. Рівень освіти корелює з рівнем відновлення когнітивних функцій та рівнем соціально-побутової адаптації. У разі локалізації вогнищ ураження в вертебробазилярному басейні відбувається краще відновлення когнітивних функцій. Спостерігалася позитивна динаміка когнітивних порушень в ранньому відновному періоді КЕІ в бік збільшення балів за шкалою ММSE порівняно з гострим періодом. Вищий рівень соціально-побутової адаптації, визначений за індексом Бартел та показником за шкалою Ренкіна, сприяє кращому відновленню когнітивних функцій у хворих з КЕІ.
Ключовi слова ішемічний кардіоемболічний інсульт, когнітивні порушення, періоди інсульту
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 22—24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Uvp_2017_25_1_5.
2. Нарушения кровообращения в головном и спинном мозге / Дамулин И. В., Парфенов В. А., Скоромец А. А. [и др.]. В кн.: Болезни нервной системы : руководство для врачей / под ред. Н. Н. Яхно. М., 2005; С. 231—302.
3. Мищенко Т. С. Когнитивные нарушения в практике семейного врача (актуальность проблемы, факторы риска, патогенез, возможности лечения и профилактики // Cімейна медицина. 2017. № 1 (69). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_1_6.
4. Евзельман М. А., Александрова Н. А. Когнитивные нарушения у больных с ишемическим инсультом и их коррекция // Журнал неврологии и психиатрии. 2013. №10. С. 36—39.
5. Вишнева Е. М. Веснина Н. С. Предикторы развития когнитивной дисфункции у больных с артериальной гипертензией с цереброваскулярными ассоциированными клиническими состояниями // Евразийский Союз Ученых. 2019. № 6 (63). С. 13—16.
6. Makin S. D., Turpin S., Dennis M. S., Wardlaw J. M. Cognitive impairment: after lacunar stroke: Systematic review and meta-analysis of incidence, prevalence and comparison with other stroke subtypes // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2013, 84: 893—900. DOI: 10.1136/jnnp-2012-303645.
7. Cognitive impairment in transient ischemic attack patients: A systematic review / Van Rooij F. G., Kessels R. P., Richard E. [et al.] // Cerebrovasc Dis. 2016; 42: 9. DOI: https:// doi.org/10.1159/000444282.
8. A systematic review of the definitions of vascular cognitive impairment, no dementia in Cohort studies / Harrison S. L, Tang E. Y., Keage H. A. [et al.] // Dement Geriatr Cogn Dis. 2016; 42: 69—79. DOI: 10.1159/000448213.
9. Meguro K., Dodge H. H. Vascular Mild Cognitive Impairment: Identifying Disease in Community-Dwelling Older Adults, Reducing Risk Factors, and Providing Support. The Osaki-Tajiri and Kurihara Projects // Journal of Alzheimer’s Disease. 2019; 1: 1—10. DOI: 10.3233/JAD-180899.
10. Erkmjuntti T., Ostbye T., Steenhuis R., Hachinski V. The effect of different diagnostic criteria on the prevalence of dementia // N Engl J Med. 1997; 337: 1667—74. DOI: 10.1056/ NEJM199712043372306.
11. Pohjasvaara T., Erkinjuntti T., Vataja R., Kaste M. Dementia three months after stroke. Baseline frequency and effect of different definitions of dementia in the Helsinki Stroke Aging Memory Study (SAM) cohort // Stroke. 1997; 28: 785—92. DOI: 10.1161/01.str.28.4.785.
12. Pendlebury S. T., Rothweli P. M. Prevalence, incidence, and factors associated with pre-stroke and post-stroke dementia: a systematic review and meta-analysis // Lancet Neurol. 2009; 8: 1006—18. DOI: 10.1016/S1474-4422 (09)70236-4.
13. Cognitive impairment and dementia 20 months after stroke / Lindén T., Skoog I., Fagerberg B. [et al.] // Neuroepidemiology. 2004; 23: 45—52. DOI: 10.1159/000073974.
14. Dementia after ischemic stroke: a population-based study in Rochester, Minnesota (1960—1984) / Kokmen E., Whiswmt J. P., O’Fallon W. M. [et al.] // Neurology. 1996; 46: 154—9. DOI: 10.1212/wnl.46.1.154.
15. Dementia after stroke: the Framingham Study / Ivan C. S., Seshadri S., Beiser A. [et al.] // Stroke. 2004; 35: 1264—8. DOI: 10.1161/01.STR.0000127810.92616.78.
16. Vascular dementia: diagnostic criteria for research studies: report of the NINDS-AIREN International Workshop / Roman G. C., Tatemichi T. K., Erkinjuntti T. [et al.] // Neurology. 1993. Vol. 43, no. 2. P. 250—260. DOI: 10.1212/wnl.43.2.250.
17. EFNS guidelines for the diagnosis and management of Alzheimer`s disease / Hort J., O`Brien J. T., Gainotti G. [et al.] // Eur. J. Neurol. 2010. Vol. 17, no. 10. P. 1236—1248. DOI: 10.1111/j.1468- 1331.2010.03040.x.
18. Classification of subtype of acute ischemic stroke: definitions for use in a multicenter clinical trial / Adams H. P., Bendixen B. H., Kappelle L. J. [et al.] // Stroke. 1993; 24 (1): 35—41. DOI: http://dx.doi.org/10.1161/01.STR.24.1.35.
19. Apixaban compared with warfarin in patients with atrial fibrillation and previous stroke or transient ischaemic attack:a subgroup analysis of the ARISTOTLE trial / Easton J., Lopes R., Bahit M. [et al.] // Lancet Neurol. 2012 Jun. Vol. 11 (6). P. 503—11. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(12)70092-3.
20. Folstein M. F., Folstein S. E., McHugh P. R. “Mini-mental state”. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician // Journal of psychiatric research. 1975. Vol. 12, no. 3. P. 189—198.
21. 2018 Guidelines for the Early Management of Patients with Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals from the American Heart Association / American Stroke Association / Powers W. J., Rabinstein A. A., Ackerson T. [et al.] // Stroke. 2018. Vol. 49 (3). P. 46—110. DOI: 10.1161/STR.0000000000000158.
22. Population prevalence, incidence, and predictors of atrial fibrillation in the Renfrew/Paisley study / Stewart S., Hart C. L., Hole D. J. [et al.] // Heart. 2001. No. 86. P. 516—521. DOI: 10.1136/ heart.86.5.516.
23. Гендерные и возрастные особенности факторов риска инсульта. Здоровье — основа человеческого потенциала: проблемы и пути их решения / Тибекина Л. М., Пушкарев М. С., Филатов А. А. [и др.]. 2018. Т. 2 (13). С. 26—31. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/gendernye-i-vozrastnye-osobennostifaktorov-riska-insulta.
24. Захаров В. В. Вахнина Н. В. Инсульт и когнитивные нарушения // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2011. Т. 3, № 2. С. 11. DOI: https://doi.org/10.14412/2074-2711- 2011-141.
25. Дамулин И. В., Андреев Д. А., Салпагарова З. К. Кардиоэмболический инсульт // Там же. 2015. Т. 7, № 1. С. 80—86. DOI: https://doi.org/10.14412/2074-2711-2015-1-80-86.