ГоловнаАрхiв номерiв2019Том 27, випуск 4 (101)Метод об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію
Назва статтi Метод об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію
Автори Лінська Катерина Ігорівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2019 Номер журналу Том 27, випуск 4 (101) Сторінки 35-44
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.4:612.821.1 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — створення методу об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію. Обстежено 97 хворих на депресію (основна група), середнім віком 40,94 ± 1,25 років (серед них 51 особа з діагнозом «депресивний епізод» (F32 за МКХ-10) і 46 осіб з діагнозом «рекурентний депресивний розлад» (F33 за МКХ-10); а також 64 практично здорові особи, середнім віком 41,21 ± 1,21 років (контрольна група). В роботі використовували клініко- психопатологічний, психометричний (комп’ютерні варіанти шкал Zung, HADS, тестів Спілбергера — Ханіна, AUDIT та опитувальника Derogatis), а також психофізіологічний методи. Останній метод передбачав застосування програмно-апаратного комплексу «Реоком-стрес» (виробник: «ХАІ-Медика», м. Харків, Україна) в режимі «Ставлення до теми» з реєстрацією психофізіологічного відгуку на групи запитань (тематичні групи), що містились в згаданих вище психометричних методиках. Усі описані методи протягом дослідження застосовували двічі, з інтервалом в 17—19 діб. Показано, що використані у дослідженні три канали інформації (шкальні оцінки в балах, час реакції на запропоновані стимули і ставлення до теми) є відносно незалежними один від одного і несуть додаткову інформацію щодо психічного статусу обстежених осіб. Доведено, що хро- нометричний канал інформації серед інших є найбільш чутливим до змін психічного статусу хворих на депресію протягом їхнього лікування. Встановлено, що найвищі діагностичні властивості, в аспекті об'єктивної оцінки ефективності терапії хворих на депресію (чутливість — 86,60 %, специфічність — 96,88 % та безпомилковість — 90,68 %), притаманні шкалі Zung (в її комп’ютерному варіанті, з функцією оцінки часу реакції респондента на кожне запитання/твердження). Разом з простотою реалізації, такі властивості роблять цей метод оцінки ефективності терапії цілком придатним для практичного використання.
Ключовi слова депресія, ефективність терапії, об'єктивна оцінка, психофізіологічні реакції
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури

1. World Health Day 2017 — Depression: Let’s talk // Fact sheet — 02/2017. URL : http://www.searo.who.int/entity/world_ health_day/2017/en/.
2. Мішиєв В. Д. Сучасні депресивні розлади. Л. : Вид-во Мс, 2004. 208 с.
3. Юрьева Л. Н. Клиническая суицидология (монография). Днепропетровск : Пороги, 2006. 472 с.
4. Gilbody S., Sheldon T., Wessely S. Should we screen for depression? // BMJ. 2006; 332: 1027—1030. DOI: 10.1136/ bmj.332.7548.1027.
5. Jensen A. R. Clocking the mind: mental chronometry and individual differences. First edition. Amsterdam, The Netherlands : Elsevier, 2006. 272 p.
6. Марута Н. О., Лінська К. І. Хронометричний профіль хворих на депресію при використанні комп’ютерного варіанту шкали Цунга і його діагностичне значення // Український вісник психоневрології. 2018. Т. 26, вип. 4 (97). С. 57—65.
7. Марута Н. А., Линская Е. И. Диагностическое значение времени ответа на вопросы у пациентов с депрессией при использовании компьютерного варианта шкалы HADS // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2019. Т. 10, № 2. С. 199—215.
8. Лінська К. І. Хронометричний профіль хворих на де- пресію при використанні тесту Спілбергера — Ханіна // Український вісник психоневрології. 2019. Т. 27, вип. 1 (98). С. 57—65. 9. Лінська К. І. Ставлення до вербальних і невербальних звукових стимулів та час реакції на них як діагностичні маркери депресії пацієнтів // Медична психологія. 2019. Т. 14, вип. 1 (53). С. 62—73.
10. Лінська К. І. Ставлення хворих на депресії до тем, що стосуються їхнього психічного статусу, за результатами психофізіологічного дослідження // Там само. 2019. Т. 14, вип. 3 (55). С. 40—52. 11. Полиграф РЕОКОМ СТРЕСС / Науково-технічний центр радіоелектронного медичного обладнання і технологій «ХАІ-Медика». URL: https://hai-medika.prom.ua/p358078095- poligraf-reokom-stress.html.
12. Zung, W. W. A self-rating depression scale // Archives of General Psychiatry. 1965. No. 12. P. 63—70.
13. Смулевич А. Б. Депрессии в общей медицине : руководство для врачей. М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 782 с.
14. Zigmond A. S., Snaith R. P. The hospital anxiety and depression scale // Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983. Vol. 67. No. 6. P. 361—370. DOI: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
15. Крылов А. А., Маничев С. А. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии : учеб. посо- бие. СПб. : Питер, 2000. 560 с.
16. AUDIT : the Alcohol Use Disorders Identification Test : guidelines for use in primary health care / [T. F. Babor, J. C. Higgins- Biddle, J. B. Saunders, M. G. Monteiro]. 2nd ed. World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/67205.
17. Derogatis L. R., Savitz, K. L. The SCL-90-R and the Brief Symptom Inventory (BSI) in Primary Care. In : Handbook of psychological assessment in primary care settings / M. E. Maruish (Ed.). Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 2000. P. 297—334.
18. Тарабрина Н. В. Практикум по психологии посттравмати- чес кого стресса. СПб. : Питер. 2001. 272 с.
19. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. М.: Медицина, 1978. 294 с.
20. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев : «Моріон», 2000. 320 с.