ГоловнаАрхiв номерiв2018Том 26, випуск 2 (95)Нейропластичність у хворих на розсіяний склероз в умовах запального процесу
Назва статтi | Нейропластичність у хворих на розсіяний склероз в умовах запального процесу | ||||
Автори |
Черненко Максим Євгенович Вовк Вікторія Ігорівна |
||||
З рубрики | МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2018 | Номер журналу | Том 26, випуск 2 (95) | Сторінки | 29-32 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 616.832:611.8:616-092 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | У статті розсіяний склероз розглянуто не лише як аутоімунну та демієлінізучу патологію, але і як нейродегенеративне захворювання. Зроблена спроба проаналізувати роль матриксних металопротеїназ, зокрема матриксної металопротеїнази-9 (ММП-9), як показника активності запального процесу. Найбільші значення рівня ММП-9 спостерігалися в групі хворих з ремітуючо- рецидивуючим типом перебігу на стадії загострення, на відміну від первинно- прогресуючого типу перебігу, при якому більш виражені прояви нейродегенерації, ніж запальні. Проведене дослідження дозволило зробити висновки, що визначення рівня ММП-9 є важливим біохімічним критерієм активності патологічного і зокрема запального процесу, подальше вивчення якого може дати можливість прогнозувати як розвиток загострення захворювання, так і зміну типу перебігу розсіяного склерозу, тим самим отримуючи можливість проводити адекватну терапію з перспективою подальшого впливу на нейропротекцію і нейропластичність при нейродегенеративній та демієлінізуючій патології ЦНС. | ||||
Ключовi слова | нейропластичність, демієлінізація, матриксні металопротеїнази | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Гомазков О. А. Нейрогенез как адаптивная функция мозга.
М. : Изд-во Икар, 2013. 135 с. 2. Гуляева Н. В. Молекулярные механизмы нейропластичности: расширяющаяся вселенная // Биохимия. 2017. Т. 82,
вып. 3. С. 365—371. 3. Матриксные металлопротеиназы: их взаимосвязь с системой цитокинов, диагностический и прогностический потенциал / Е. В. Маркелова, В. В. Здор, А. Л. Романчук, О. Н. Бирко //
Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2016. № 2.
С. 11—22. 4. Каракашов А., Вичев Е. Микрометоды в клинической
лаборатории. София : Медицина и физкультура, 1973. 256 с. 5. Нефедов А., Мамчур В., Маража И. Изучение влияния комбинированного использования метилпреднизолона с цитиколином
на процессы энергообеспечения митохондрий нейронов коры
головного мозга и гистоморфометри чес кие показатели его образований в условиях рассеянного склероза в эксперименте //
Modern Science. 2016. № 1. С. 142—157. 6. Потеряева О. Н. Матриксные металлопротеиназы: строение, регуляция, роль в развитии патологи чес ких состояний //
Медицина и образование в Сибири (Электронный научный
журнал). 2010. № 5. 7. Черненко М. Е. Показатели состояния гематоэнцефалического барьера у больных рассеянным склерозом : монография.
Харьков : ФЛП Здоровый Я. А. «Оперативная полиграфия»,
2015. 148 с.
8. Dhib-Jalbut S. Pathogenesis of myelin/oligodendrocyte
damage in multiple sclerosis // Neurology. 2007. Vol. 29. P. 13—21. 9. Lassmann H., Bruck W., Lucchinetti C. F. The immunopathology
of multiple sclerosis: an overview // Brain. Pathol. 2007. Vol. 17(2).
P. 210—218. 10. Myers L. W. Immunologic therapy for secondary and primary
progressive multiple sclerosis // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. 2001.
Vol. 1(3). P. 286—293. 11. Biochemistry and molecular biology of gelatinase B or matrix
metalloproteinase-9 (MMP-9) / Van den Steen Ph., Dubois B., Nelissen I.
[et al.] // Critical. Reviews in Biochem. and Molec. Biology. 2002.
Vol. 37 (6). P. 375—536. |