ГоловнаАрхiв номерiв2017Том 25, випуск 3 (92)Особливості біоелектричної активності головного мозку у хворих з різними формами мігрені
Назва статтi Особливості біоелектричної активності головного мозку у хворих з різними формами мігрені
Автори Мяловицька Олена Анатоліївна
Дідкова Юлія Петрівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2017 Номер журналу Том 25, випуск 3 (92) Сторінки 99-105
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.857:612.421.7 Індекс ББК -
Анотацiя Статтю присвячено вивченню біоелектричної активності головного мозку у хворих з різними формами мігрені, ускладненими мігренозним статусом. Було проведено ЕЕГ-картування 32 хворим з різними формами мігрені. ЕЕГ-реєстрацію проводили в період між приступами в стані спокійної бадьорості з закритими очима та з виконанням функціональних проб. Було про аналізовано такі частотні діапазони: δ-ритм, θ-ритм, α-ритм, β-ритм. Оцінювали спектральні потужності ритмів в лоб них, тім’яних, скроневих, потиличних ділянках півкуль головного мозку. На ґрунті проведеного ЕЕГ-картування пацієнтів з різними формами мігрені виявлено зниження реактивності кори великих півкуль по α-ритму, що більш активно проявлялось в групі пацієнтів з мігренню без аури, а також активацію у цих пацієнтів повільнохвильової активності. За аналізом даних картограм виявлено, що активація повільно- хвильових діапазонів та пригнічення α-частот спостерігались переважно в лобно-скроневих зонах з обох боків. Можна зробити висновок, що така особливість локалізації змін питомої ваги основних ритмів ЕЕГ лежить в основі формування типових зон виникнення нападу головного болю при мігрені з переважанням в скронево-лобних ділянках. При цьому цілком можливо, що часті приступи мігренозної цефалгії можуть приводити до тривалого пригнічення α-ритму та активації повільно- хвильової активності.
Ключовi слова мігрень, мігренозний статус, ЕЕГ-картування, частотний діапазон ритмів, повільно-хвильова ак- тивність, швидко-хвильова активність головного мозку
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Мигрень. Патогенез, клиника, фармакотерапия / Амелин А. В., Игнатов Ю. Д., Скоромец А. А., Соколов А. Ю. Москва, 2014. 256 с.
2. Дубенко О. Е., Сотников Д. Д. Профилактическое лечение мигрени: вчера, сегодня, завтра // Международный неврологический журнал. Тематический выпуск «Головная боль». 2009. С. 24—29.
3. Заводнова З. І. Мігрень // Український неврологічний журнал. 2011. № 4 (21). С. 35—37.
4. Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней. Москва, 2004. 488 с.
5. Морозова О. Г., Ярошевський О. А. Мігрень і церебральний інсульт: коморбідність та необхідність превентивної терапії // Ліки України. 2011. № 9 (155). С. 72—79.
6. Сахаров В. Л., Андреенко А. С. Методы математи чес кой обработки электроэнцефалограмм : учебное пособие. Таганрог : «Антон», 2000. 44 с.
7. Табеева Г. Р., Яхно Н. Н. Мигрень. Москва, 2011. 624 с.
8. Cortical spreading depression as a target for anti-migraine agents / Cinzia Costa, Alessandro Tozzi, Innocenzo Rainero, [et al.] // The Journal of Headache and Pain. 2013. URL : https://doi. org/10.1186/1129-2377-14-62.
9. Panayiotopoulos C. P. Benign childhood partial seizures and related epileptic syndromes. London, 1999. 406 p.
10. Rodrigo Noseda and Rami Burstein. Migraine pathophysiology: Anatomy of the trigeminovascular pathway and associated neurological symptoms, cortical spreading depression, sensitization, and modulation of pain // Pain. 2013. (154). S44 — S53. doi: 10.1016/j.pain.2013.07.021.