Назва статтi | Клінічні особливості перебігу різних форм міастенії | ||||
Автори |
Кузьміна Лідія Миколаївна |
||||
З рубрики | ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ | ||||
Рiк | 2015 | Номер журналу | Том 23, випуск 1 (82) | Сторінки | 32-36 |
Тип статті | Наукова стаття | Індекс УДК | 612.017.1:616-009.1 | Індекс ББК | - |
Анотацiя | У статті наведено дані про найбільш складну проблему в неврології — міастенію. Було проведено клініко-неврологічне обстеження 104 хворих з різними формами міастенії. Подано дані про ви- вчення «пускових» чинників і симптомів при первинному зверненні пацієнтів, в залежності від форми захворювання. Встановлено, що дебют міастенії частіше спостерігався у жінок у молодому, працездатному віці 32,6 ± 2,4 роки, після перенесеної раніше інфекції та найбільш характерним ураженням скелетної мускулатури у хворих з тімомогенною міастенією є слабкість дельтоподібного м'яза та м'язів верхньої кінцівки, а також слабкість екстраокулярної мускулатури. При локальній формі міастенії переважали окорухові розлади та гіпомімія м'язів обличчя. | ||||
Ключовi слова | нейром'язові захворювання, тимома, міастенія | ||||
Доступ до повної статтi pdf | Скачати | ||||
Перелiк використаної лiтератури |
1. Бойко В. В. Лечение миастении с учётом иммунофизиологических фенотипов / В. В. Бойко, Е. М. Климова, А. Н. Кудревич. —
Харьков, 2008. — 424 с.
2. Гехт Б. М. Диагностика и лечение миастении / Б. М. Гехт // Информационное письмо МЗ РФ. — М.: — 2003. — 24 с. 3. Диагностика и лечение миастении / [Н. М. Жулев, А. П. Керн, В. Д. Косачев и др.] // Научные труды IX Всероссийского съезда неврологов. — Ярославль, 2006. — С. 104—105. 4. Косачев В. Д. Миастения (диагностика и лечение) : учеб- ное пособие / В. Д. Косачев, Н. А. Беляков, Н. М. Жулев. — СПб.: МАПО, 2006. — 83 с. 5. Мироненко Т. В. Особенности и клиническое течение миастении у лиц, проживающих в условиях Луганской области / Т. В. Мироненко, Е. Ф. Сафонова, О. А. Стратонова // Український медичний альманах. — 2004. — Т. 7. — № 2. — С. 114—116. 6. Пономарёва Е. Н. Миастения: клиника, патогенез, дифференциальная диагностика, тактика ведения / Е. Н. Пономарёва. — Мн.: МЕТ, 2002. — 175 с. 7. Санадзе А. Г. Антитела к ацетилхолиновому рецептору в диагностике миастении и других форм, связанных с патоло- гией нервно-мышечной передачи / А. Г. Санадзе, Д. В. Сиднев, Б. М. Гехт // Неврологический журнал. — 2003. — Т. 8. — Приложение 1. — С. 19—20. 8. Сепп Е. К. Миастения / Е. К. Сепп, В. Б. Ланцова. — М.: Медицина, 2002. — 64 с. 9. Антитела к ацетилхолиновому рецептору у больных с различными клиническими формами миастении и миастеничес ким синдромом Ламберта — Итона / [Санадзе А. Г., Щербакова Н. И., Карганов М. Ю. и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 2006. — № 1. — С. 53—55. 10. Современные взгляды на диагностику и лечение миастении / [В. В. Бойко, Н. П. Волошина, О. В. Егоркина и др.] // Нейро news. — 2009. — № 1(12). — С. 25—30. 11. Яхно Н. Н. Болезни нервной системы : руководство для врачей [в 2-х томах] / Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульман. — М.: Медицина, 2003. — Т. 1. — 744 с. 12. Hohlfeld R. The role of the thymus in myasthenia gravis / R. Hohlfeld, H. Wekerle // Adv. Neuroimmunol. — 1994. — Vol. 4. — P. 373—386. 13. Kondo K. Myasthenia gravis appearing after thymectomy for thymoma / K. Kondo, Y. Monden // Eur. J. Cardiothorac. Surg. — 2005. — Vol. 28. — P. 22—25. 14. Lindstrom J. Acetylcholine receptor and myasthenia / J. Lindstrom // Muscle et Nerve. — 2000. — № 23. — P. 453—477. 15. Phillips L. H. The epidemiology of myasthenia gravis / L. H. Phillips // Ann NY Acad Sci. — 2003. — Vol. 998. — P. 407—412. 16. Romi F. Myasthenia gravis: clinical, immunological and therapeutic advances / F. Romi, N. E. Gilhus, J. A. Aarli // Acta Neurol. Scand. — 2005. — Vol. 111. — № 2 — P. 134—141. |