ГоловнаАрхiв номерiв2009Том 17, випуск 2 (59)Емоційні порушення у осіб, що перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт
Назва статтi Емоційні порушення у осіб, що перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт
Автори Михайлов Володимир Борисович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2009 Номер журналу Том 17, випуск 2 (59) Сторінки 40-44
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 159.94/95:616.12 Індекс ББК -
Анотацiя На основі аналізу літературних даних показана висока представленість психоемоційних порушень у осіб з інфарктом міокарда та мозковим інсультом. Ці порушення відіграють значну роль в зростанні таких показників, як смертність та інвалідність, а також мають значний вплив на процеси реабілітації та якість життя хворих, що перенесли гострі судинні катастрофи. Незважаючи на численні описи клініки психопатологічних порушень, вони характеризуються, з одного боку, фрагментарністю одержаних даних, з іншого, загальними уявленнями про об'єкт обстеження. Автори переважно надають увагу одному, на їх думку, провідному психопатологічному синдрому. Питання систематизації, послідовного вивчення динаміки клінічної психопатологічної феноменології на тому ж самому контингенті хворих з позицій єдиного патологічного процесу, визначення провідних патогенетичних механізмів, що лежать в основі клінічних проявів, залишаються багато в чому відкритими.
Ключовi слова -
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Ахмедов Т. И., Сарвир И. Н., Остапенко А. Г. Структура анксиозных состояний у больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца // Сучасні проблеми медици- ни. — 2001. — С. 47—50.
2. Банщиков В. М. Медицинская психология: Учебник для мед. ин-тов). — М.: Медицина, 1967. — 239 с.
3. Булдакова Н. Г. Психофармакотерапия в кардиологии // Русский медицинский журнал. — 2006. — Т. 14, № 10. — С. 743— 747.
4. Виленский Б. С., Тупицын Ю. Я. Аффективно-эмоциональные нарушения, осложняющие інсульт // Неврологический журнал. — 2003, № 3. — С. 23—26.
5. Ворлоу Ч. П., Деннис М. С., Гейн Ж. и др. Инсульт: Практическое руководство для ведения больных. — СПб.: Политехника, 1998. — 629 с.
6. Гехт А. Б., Боголепова А. Н., Сорокина И. Б. Особенности депресивного синдрома у больных, перенесших ишемический інсульт // Інсульт. — 2001, 2. — С. 35—38.
7. Гехт А. Б., Боголепова А. Н., Сорокина И. Б. Депрессия после инсульта: опыт применения ципрамила // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 2002, № 5. — С. 36—39. 8. Дробижев М. Ю. Лечение депрессий в общесоматической сети // Психиатрия и психотерапия. — 2003. — Т. 5, № 5. — С. 8—12.
9. Жиганова А. Н., Юрьев В. Е. Отказ от госпитализации при остром инфаркте миокарда как проявление кардиоцеребрального синдрома или острой стрессорной реакции // Медицина неот- ложных состояний. — 2006, № 3 (4) . — С. 86—87.
10. Ибатов А. Д., Сыркин А. Л., Вейн А. М. и др. Особенности вегетативной регуляции и эмоционального статуса у больных ИБС с различной выраженностью болевого синдрома // Клиническая медицина. — 2003. — С. 36—39.
11. Ибатов А. Д., Сыркин А. Л., Вейн А. М. Тревога и ишемическая болезнь сердца // Врач. — 2003, № 9. — С. 8—10.
12. Изабудалаев З. Р. Эффективность алпразолама (ксаакса) при психических расстройствах у больных с лево- и правополушарным ишемическим инсультом // Журнал неврологии и психиатрии. — 2004, № 3. — С. 68—69.
13. Качковский М. А., Крюков Н. Н. Лечение депрессии у больных инфарктом миокарда тианептином // Кардиология. — 2006. — Т. 46, № 5. — С. 21—26.
14. Кирюхин О. Л., Гасанов Н. А., Ракита Д. Р. Комплексная оценка и коррекция психических нарушений у больных ише- мической болезнью сердца // Клиническая медицина. — 2007, № 8. — С. 29—32.
15. Ковальчук В. В., Скромец А. А. Сравнительный анализ эффек- тивности психотерапевтических методик при реабилитации боль- ных, перенесших інсульт // Инсульт — 2007, № 19. — С. 43—47.
16. Корнетов Н. А, Лебедева. Е. В. Депрессивные расстройства у пациентов, перенесших инфаркт миокарда // Психиатрия и пси- хотерапия. — 2003. — Т. 5, № 5. — С. 10—15.
17. Маляров С. А. Общие принципы диагностики и терапии тревоги // Нейрсет. — 2007. — С. 53—56.
18. Маляров С. А. Проблемы продолжительности и прекращения терапии антидепрессантами // Здоров'я Украины. — 2007. — № 6/1. — С. 63—65.
19. Михайлов Б. В. Соматоформные расстройства // Там само. — 2007. — С. 27—28, 53—55.
20. Михайлов Б. В., Черная О. В. Медико-психологическая реабилитация больных в остром периоде инфаркта миокарда и мозгового инсульта // Судинні захворювання головного моз- ку. — 2006, № 4. — С. 18—20.
21. Мищенко Т. С., Шестопалова Л. Ф., Мищенко В. Н. Когнитивные и аффективные нарушения у постинсультных больных и возможности их коррекции // Международный неврологический журнал. — 2007, № 2 (12). — С. 26—30.
22. Напрєєнко О. К., Поліщук О. Ю., Пендерецька О. М. Тривожні та депресивні розлади в кардіологічній практиці // Український віс- ник психоневрології. — 2008. — Т. 16, вип. 4 (57). — С. 57—60.
23. Несукай Е. Г., Несукай В. Г. Применение транквилизаторов при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Украинский кардиологический журнал. — 2000, № 1—2. — С. 98—102. 24. Оганов Р. Г., Ольбинская Л. И., Смулевич А. Б. и др. Депрессии и расстройства депрессивного спектра в общемедицинской прак- тике: Результаты программы КОМПАС // Кардиология. — 2004. — № 1. — С. 48—54.
25. Оганов Р. Г., Погосова Г. В., Шалыюва С. А. и др. Депрессивные расстройства в обще. медицинской практике по данным иссле- дования КОМПАС: взгляд кардиолога // Там же. — 2005; 8. — С. 38—44.
26. Подкорытов B. C. Проблема депрессий в общесоматической практике // Архів психіатрії. — 2003, т. 9, № 1. — С. 69—71.
27. Серцево-судинні захворювання: Методичні рекомендації з діагностики та лікування / За ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая. — К.: Здоров’я України, 2005. — 542 с.
28. Смулевич А. Б., Сыркин А. Л., Дробижев М. Ю. и др. Психосоматические реакции, коморбидные ишемической болезни сердца: психогенно провоцированные инфаркты и ишемии миокарда // Журнал неврологии и психиатрии. — 2004, № 3. — С. 13—20.
29. Ушакова Е. А., Ушакова А. В. Эффективность и безопасность антидепрессантов у кардиологических больных // Практична ангіологія. — 2006, № 3 (04). — С. 28—32.
30. Шпак Л. В. Нервно-психическое состояние и его роль в формировании адаптационно-компенсаторных реакций у больных инфарктом миокарда // Там же. — 1990, № 7. — С. 59—63. 31. Barefoot J. C, Schroll M. Symptoms of depression, acute myocardial infarction, and total mortality in a community sample // Circulation. — 1996: 93: 1976—1980.
32. Hackett M. L., Yapa C, Parag V. et al. Frequency of depression after stroke. A systematic review of observational studies // Stroke. — 2005. — Vol. 36. — P. 1330—1340.
33. Jiang W., Alexander J., Christopher E., et al. Relationship of depression to increased risk of mortality and rehospitalization in patients with congestive heart failure // Arch. Intern. Med. — 2001; 161: 1849—56.
34. Morris P. L., Shields R. E., Hopwood M. J. et al. Are there two depressive syndromes after stroke? // J. Nerv. Ment. Dis. — 1994; 182: 230—234.
35. Paolucci S., Antonucci G., Protest L. et al. Poststroke depression and its role in rehabilitation of inpatients // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1999; 80: 9: 985—990.
36. Tateno A., Kimura M., Robinson R. G. Phenomenological characteristics of poststroke depression: early-versus late-onset // Am. J. Geriat. Psychiat. — 2002; 10: 5: 575—582.