ГоловнаАрхiв номерiв2007Том 15, випуск 2 (51)Психосоціальні аспекти депресивних розладів у жінок
Назва статтi Психосоціальні аспекти депресивних розладів у жінок
Автори Дудек Д.
Сівек М.
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ТЕРАПІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2007 Номер журналу Том 15, випуск 2 (51) Сторінки 57-59
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.4-055.2-362.1 Індекс ББК -
Анотацiя Поширеність депресивних розладів серед жінок є в два рази вищою порівняно з чоловіками. Також характерними для них є вищий ризик хронізації та менша вірогідність спонтанних ремісій. Найбільш вираженою є різниця у частоті виникнення депресивних розладів у чоловіків та жінок молодого та середнього віку та підлітків. За даними Klermann (1977) це пояснюється як біологічними, так психосоціальними властивостями. У роботі проведено дослідження зв’язку типу мислення, сімейного та трудового статусу у чоловіків та жінок із виникненням депресивних розладів. За даними дослідження встановлено, що найбільшим ризиком виникнення депресії характеризуються особи, що не мають шлюбних відносин, проте захисна функція шлюбу у чоловіків є більш вираженою — у той час як для чоловіків шлюб є своєрідним буфером для виникнення депресії, у жінок шлюб підвищує вірогідність екзацербації розладу. Також має значення якість шлюбних відносин — за даними Paykel (1969, 1974), Brown та Harris (1978) найбільш по ширеним фактором, що передує виникненню депресивного розладу у жінок, є наявність або посилення напруженості у відносинах з партнером. Родинний статус також впливає на час, необхідний для досягнення ремісії — дисфункція сімейних відносин є фактором хронізації розладу, у той час як їхня нормалізація — навпаки, призводить до редукції депресивної симптоматики (Gotlieb, Hammen, 1992). У нашому дослідженні проводилося вивчення статусу чоловіків та жінок пацієнтів із депресією, яке показало, що жінки сприймають захворювання чоловіка значно гостріше, ніж чоловіки, у них частіше відмічається відмова від соціальних зв’язків, почуття провини, страху та самотності, у той час як чоловіки вирішують проблему шляхом концентрації на активності поза домом. Працевлаштування за низкою обставин є більш пробле- матичним для жінок, ніж для чоловіків, але в той самий час є захисним чинником, особливо якщо праця дає соціальне задоволення. Значущим, також, є повторне працевлаштування після депресивного епізоду. За нашими даними, отриманими у Кракові, 60 % жінок після одужання отримують соціальну допомогу, у той час як 55 % чоловіків повертаються до звичної праці та близько 40 % додатково працюють, отримуючи соціальну допомогу.
Ключовi слова -
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Abramson LY, Seligman MEP, Tesdale JD: Learned helplessness in human: Critique and reformulation // J Abnorm Psychol, 1978, 87, 49—74.
2. Bebbington P: The origins of sex differences in depressive disorder: bridging the gap. — International Review of Psychiatry, 1996, 8, 295—332.
3. Beck AT: Depression: Clinical, experimental and theoretical aspects. — New York, Harper and Row, 1967. 4. Beck AT, Rush AJ, Shaw BF, Emery G: Cognitive theory of depression. — New York, Guilford Press, 1979.
5. Brown GW, Harris T: Social origins of depression. — London, Free Press, 1978.
6. Deutscher S, Cimbolic P: Cognitive processes and their relationship to endogenous and reactive components of depression // J Nerv Ment Disord, 1990, 17(6), 351—359.
7. Dudek D, Zięba A, Jawor M, Szymaczek M, Opiła J, Dattilio FM: The impact of depressive illness on wives and husbands of depressed patients // Journal of Cognitive Psychotherapy 2001, 15(1), 49—57.
8. Dudek D, Zięba A, Jawor M, Elverson D. Estilo especifico de pensamiento generico y el curso de la depresion mayor en hombres y mujeres: un follow-up de tres anos en Polonia. (Gender specific thinking style and the longitudinal course of major depression in men and women: a three year follow-up study in Poland) // Revista Chilena de Neuro-Psiquiatria, 2000, 38, 15—22.
9. Gotlib IH, Hammen CL: Psychological aspects of depression. Towards a cognitive-interpersonal integration. — John Wiley & Sons, Chichester, New York, Brisbane, Toronto, Singapore, 1992.
10. Gove WR: Sex differences in mental illness among adult men and women: an evaluation of four questions raised regarding the evidence of the higher rates of women // Soc Sci Med, 1978, 12B, 187—198.
11. Hedlund S, Rude SS: Evidence of latent depressive schemas in formerly depressed individuals // J Abnorm Psychol, 1995,104, 517—525.
12. Ingram RE, Cruet D, Johnson BR, Wisnicki KS: Self-focused attention, gender, gender role, and vulnerability to negative affect // J Pers Soc Psychol, 1988, 55, 967—978.
13. Jahoda M: Employment and unemployment. — Cambridge, Cambridge University Press, 1982.
14. Katz E, Bertelson AD: Effects of gender and response style on depressed mood // Sex Roles, 1993, 29, 509—514.
15. Marcos T, Salamero M, Gutierrez F, Gasto C, Lazaro L: Cognitive dysfunctions in recovered melancholic patients // Journal of Affective Disorders, 1994, 32, 133—137.
16. Nolen-Hoeksema S: Sex differences in unipolar depression: evidence and theory // Psychol Bull, 1987, 101, 259—282.
17. Paykel ES, Myers JK, Dienelt MN, Klerman GL, Lindenthal JJ, Pepper MP: Life events and depression: A controlled study // Archives of General Psychiatry, 1969, 21, 753—760.
18. Riskind JH, Rholes WS: Cognitive accessibility and the capacity of cognitions to predict future depression: a theoretical Note // Cognitive Therapy and Research, 1984, 8(1), 1—12.
19. Schrader G, Gibbs A, Harcourt R: Dysfunctional attitudes in former psychiatric inpatients // Journal of Nervous and Mental Disease, 1986, 174, 660—663.
20. Seargeant JK, Bruce ML, Florio LP, Weissman MM: Factors associated with 1-year outcome of major depression in the community // Arch Gen Psychiatry,1990, 47, 519—526.
21. Tiggemann M, Winefield AH, Winefield HR, Goldney RD: The stability of attributional style and its relation to psychological distress // British Journal of Clinical Psychology, 1991, 30, 247—255.
22. Weissman MM, Klerman GL: Sex differences and the epidemiology of depression // Arch Gen Psychiatry, 1977, 34, 98—111.
23. Weissman MM, Paykel ES: The depressed woman: a study of social relationships. — Chicago, University of Chicago Press, 1974.
24. Zemore R, Veikle G: Cognitive styles and proneness to depressive symptoms in university women // Personality and Social Psychology Bulletin, 1989, 15, 426—438.
25. Zięba A, Dudek D, Jawor M: Marital functioning in patients with major depression // Sexual and Marital Therapy, 1997, 12, 313—320.
26. Zięba A, Dudek D, Jawor M: Ocena sytuacji społecznej pacjentów leczonych z powodu depresji endogennej // Psychiatria Polska, 1995, 29(6), 775—782.