ГоловнаАрхiв номерiв2024Том 32, випуск 2 (119)Вплив частоти «п’яних днів» на фізичне і психічне благополуччя споживачів алкоголю
Назва статтi Вплив частоти «п’яних днів» на фізичне і психічне благополуччя споживачів алкоголю
Автори Лінський Ігор Володимирович
Хаустов Максим Миколайович
Кузьмінов Валерій Никифорович
Мінко Олександр Іванович
Кожина Ганна Михайлівна
Гриневич Євгенія Генадіївна
Овчаренко Микола Олексійович
Чугунов Вадим Віталійович
Пострелко Валентин Михайлович
Денисенко Михайло Михайлович
Плєхов Владислав Андрійович
Ткаченко Тетяна Володимирівна
Задорожний Володимир Володимирович
Малихіна Наталія Анатоліївна
Мінко Олексій Олександрович
Лакинський Роман Вікторович
Васильєва Ольга Олександрівна
Юрченко Ольга Миколаївна
Герасимов Богдан Олексійович
Герасимов Дмитро Олексійович
З рубрики ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ
Рiк 2024 Номер журналу Том 32, випуск 2 (119) Сторінки 4-13
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89-008.441.13:616-055.1(2):616-053.8 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is2-2024-1

 Мета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з показниками фізичного і психічного благополуччя обстежених респондентів. В чотирьох реґіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основними інструментами дослідження були: опитувальник міжнародного дослідницько- го консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), шкала для оцінки депресії Hamilton (HDRS), а також тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Показано, що залежність показників фізичного і психічного благополуччя від частоти ПД має нелінійний характер, так що основні їхні зміни відбуваються під час переходу від дворазового до п’ятиразового вживання алкоголю протягом тижня. Встановлено, що строгі тверезниці-жінки мають нижчі самооцінки станів фізичного та психічного здоров’я і водночас вищі показники задоволення життям, ніж строгі тверезники-чоловіки. Таке спо- лучення ознак можливо свідчить про те, що причини, які утримують таких жінок від вжи- вання алкоголю, пов’язані переважно зі станом їхнього здоров’я (наявністю соматичних або психічних розладів), тоді як у таких чоловіків відмова від алкоголю є наслідком їхніх переконань (зокрема — релігійних), а не стану здоров’я.
Ключовi слова фізичне і психічне благополуччя, алкоголь, частота вживання, регресійний аналіз, гендерні відмін- ності
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Laslett AM, Room R, Ferris J, Wilkinson C, Livingston M, Mugavin J. Surveying the range and magnitude of alcohol’s harm to others in Australia. Addiction. 2011 Sep;106(9):1603-11. doi: 10.1111/j.1360-0443.2011.03445.x. PMID: 21438943.
2. Connor J, Casswell S. Alcohol-related harm to others in New Zealand: evidence of the burden and gaps in knowledge. N Z Med J. 2012 Aug 24;125(1360):11-27. PMID: 22932651.
3. Dussaillant F, Fernandez M. Alcohol’s harm to others’ well-being and health: a comparison between Chile and Australia. Alcohol Alcohol. 2015 May;50(3):346-51. doi: 10.1093/ alcalc/agv002.
4. Simon Foster, Gerhard Gmel, Natalia Estévez, Caroline Bähler, Meichun Mohler-Kuo, Temporal Patterns of Alcohol Consumption and Alcohol-Related Road Accidents in Young Swiss Men: Seasonal, Weekday and Public Holiday Effects. Alcohol and Alcoholism, Volume 50, Issue 5, September/October 2015, Pages 565–572, https://doi.org/10.1093/alcalc/agv037.
5. Ferris J, Killian J, Lloyd B. Alcohol-related serious road traffic injuries between 2000 and 2010: A new perspective to deal with administrative data in Australia. Int J Drug Policy. 2017 May;43:104-112. doi: 10.1016/j.drugpo.2017.02.015.
6. Carfora A, Campobasso CP, Cassandro P, Petrella R, Borriello R. Alcohol and drugs use among drivers injured in road accidents in Campania (Italy): A 8-years retrospective analysis. Forensic Sci Int. 2018 Jul;288:291-296. doi: 10.1016/j. forsciint.2018.05.003.
7. Burge SK, Katerndahl DA, Becho J, Wood R, Rodriguez J, Ferrer R. The Dynamics of Partner Violence and Alcohol Use in Couples: Research Methods. Violence Vict. 2019 Feb 1;34(1):136-156. doi: 10.1891/0886-6708.34.1.136.
8. Gomez J, Orchowski L, Pearlman DN, Zlotnick C. Alcohol Use and Intimate Partner Violence Among Community College Women: An Exploration of Protective Factors. Violence Gend. 2019 Sep 1;6(3):187-195. doi: 10.1089/vio.2018.0023.
9. Nutt DJ, King LA, Phillips LD; Independent Scientific Committee on Drugs. Drug harms in the UK: a multicriteria decision analysis. Lancet. 2010 Nov 6;376(9752):1558-65. doi: 10.1016/S0140-6736(10)61462-6. 10. WHO, 2010. Global strategy to reduce the harmful use of alcohol 2010. 31 May 2010. URI: https://www.who.int/ publications/i/item/9789241599931.
11. Wilsnack SC, Greenfield TK, Bloomfield K. The GENAHTO Project (Gender and Alcohol’s Harm to Others): Design and methods for a multinational study of alcohol’s harm to persons other than the drinker. Int J Alcohol Drug Res. 2018;7(2):37-47. doi: 10.7895/ijadr.253.
12. Linskiy I. V., Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Pytushchi osoby v mikrosotsialnomu otochenni meshkantsiv Ukrainy. Vikovi ta genderni osoblyvosti. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2021. T. 29, vyp. 1 (106). S. 4—11. https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V29-is1-2021-1. (In Ukrainian).
13. Linskiy I. V., Khaustov M. M., Kuzminov V. N. [ta in.]. Proiavy nespryiatlyvoho vplyvu pytushchykh na doroslykh v mikrosotsialnomu otochenni. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2021. T. 29, vyp. 2 (107). S. 5—13. https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V29-is2-2021-1. (In Ukrainian).
14. Linskiy I. V., Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Osoblyvosti nespryiatlyvoho vplyvu pytushchykh na ditei v mikrosotsialnomu otochenni. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2021. T. 29, vyp. 3 (108). S. 5—11. DOI : https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V29-is3-2021-1. (In Ukrainian).
15. Linskiy I. V., Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Vplyv pytushchykh na afektyvnyi status predstavnykiv yikhnoho mikrosotsialnoho otochennia. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2021. T. 29, vyp. 4 (109). S. 8—18. DOI: https://doi. org/10.36927/2079-0325-V29-is4-2021-1. (In Ukrainian). 16. Linskiy I. V. Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Vplyv pytushchykh na alkoholnyi status predstavnykiv yikhnoho mikrosotsialnoho otochennia. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2022. T. 30, vyp. 1 (110). S. 5—15. DOI: https://doi. org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-1. (In Ukrainian). 17. Linskiy I. V. Khaustov M. M., Kuzminov V. N. [ta in.]. Vplyv pytushchykh na alkoholnyi status predstavnykiv yikhnoho mikrosotsialnoho otochennia. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2022. T. 30, vyp. 2 (111). S. 4—17. https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V30-is2-2022-1. (In Ukrainian).
18. Linskiy I. V., Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Mezhi problemnoho vzhyvannia alkoholiu z tochky zoru praktychno zdorovykh respondentiv i epidemiolohichne znachennia tsykh mezh. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2023. T. 31, vyp. 1 (114). S. 4—19. DOI: https://doi.org/10.36927/2079- 0325-V31-is1-2023-1. (In Ukrainian).
19. Linskiy I. V., Kuzminov V. N., Minko O. I. [ta in.]. Chastota "p’ianykh dniv" i ii zv’iazky z inshymy kharakterystykamy alkoholnoi povedinky respondentiv. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2023. T. 31, vyp. 2 (115). S. 5—15. DOI: https://doi. org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-1. (In Ukrainian). 20. Hamilton M. A rating scale for depression. The Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 1960, 23 (1), 56—62. DOI: 10.1136/jnnp.23.1.56.
 21. Saunders JB, Aasland OG, Babor TF, de la Fuente JR, Grant M. Development of the Alcohol Use Disorders Identification Test (AUDIT): WHO Collaborative Project on Early Detection of Persons with Harmful Alcohol Consumption--II. Addiction. 1993 Jun;88(6):791-804. doi: 10.1111/j.1360-0443.1993. tb02093.x. PMID: 8329970.
22. Lapach S. N., Chubenko A. V., Babich P. N. Statisticheskie metody' v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispol'zovaniem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kiev : Morіon, 2000. 320 s. (In Russian).
23. Ceylan-Isik AF, McBride SM, Ren J. Sex difference in alcoholism: who is at a greater risk for development of alcoholic complication? Life Sci. 2010 Jul 31;87(5-6):133-8. doi: 10.1016/j. lfs.2010.06.002. Epub 2010 Jun 16. PMID: 20598716; PMCID: PMC2913110.
24. Yang P. Maximizing quality of life remains an ultimate goal in the era of precision medicine: exemplified by lung cancer. Precis Clin Med. 2019 Mar;2(1):8-12. doi: 10.1093/pcmedi/pbz001. Epub 2019 Mar 11. PMID: 35694702; PMCID: PMC8985777.
25. Daundasekara SS, Arlinghaus KR, Johnston CA. Quality of Life: The Primary Goal of Lifestyle Intervention. Am J Lifestyle Med. 2020 Feb 26;14(3):267-270. doi: 10.1177/1559827620907309. PMID: 32477025; PMCID: PMC7232900.