ГоловнаАрхiв номерiв2019Том 27, випуск 3 (100)Оцінка функціональних наслідків вертебробазилярних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної судинної території задньої циркуляції
Назва статтi Оцінка функціональних наслідків вертебробазилярних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної судинної території задньої циркуляції
Автори Прокопів Марія Мирославівна
З рубрики МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2019 Номер журналу Том 27, випуск 3 (100) Сторінки 26-33
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.831-005.8-008-036.8:[616.134.9+616.134.93]-005 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — дослідити особливості відновлення втрачених неврологічних функцій і якість життя пацієнтів з гострим вертебробазилярним інфарктом, оцінити і порівняти короткострокові та віддалені наслідки інсульту залежно від ураженої інтракраніальної анатомічної території задньої циркуляції. Обстежено 120 хворих із гострим вертебробазилярним інфарктом, серед яких 22 (18,3 %) пацієнти перенесли інфаркт довгастого мозку, 38 (31,7 %) — вароліїва моста, 13 (10,8 %) — середнього мозку, 22 (18,3 %) — інфаркт таламуса та 25 (20,8 %) хворих — мозочковий інфаркт. Інсульти поділені на три інтракраніальні анатомічні території задньо- циркулярного басейну: проксимальну, серединну, дистальну. Діагноз встановлювали на підставі даних неврологічної клініки та магнітно-резонансної томографії у стандартних та ДЗ-режимах. Клініко-неврологічні зіставлення та порівняльний статистичний аналіз функціональних наслідків інфарктів проводили на 21-шу та 90-ту добу проспективного спостереження. Незважаючи на те, що чіткої функціональної межі між проксимальною, серединною і дистальною ін- тракраніальною анатомічними територіями задньоциркулярного басейну немає, що зайвий раз підтверджує їхню функціональну єдність, потенціальні можливості відновлення втрачених неврологічних функцій, короткострокові та віддалені наслідки після інфаркту різних анатомотопографічних територій задньої циркуляції не завжди збігаються. Статистичний ана- ліз свідчить, що короткострокові та віддалені функціональні наслідки після інфаркту на різних інтракраніальних судинних територіях задньої циркуляції мали певні особ ли вос ті еволюції функціонального/ неврологічного відновлення. Зокрема, церебелярні інфаркти мали вірогідно кращий функціональний вихід порівняно з інфарктами довгастого мозку в короткі та віддалені строки та інфарктами середнього мозку — на 90-ту добу проспективного спостереження (p < 0,05). Парні порівняння функціональних наслідків між мозочковими, понтинними і таламічними інфарктами не виявили статистично значущого (p > 0,05) зв’язку між факторними і результативними ознаками протягом короткострокового і довгострокового спостереження.
Ключовi слова вертебробазилярний басейн, інфаркт, діагностика, функціональні наслідки
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Антоненко К. В. Фактори ризику, особливості клінічної картини та наслідки ішемічних інфарктів веребрально-базилярного басейну : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед наук : 14.01.15 — Нервові хвороби. К., 2014. 20 с.
2. Виленский Б. С. Инсульт. СПб. : Медицинское информационное агентство. 1995. 288 с.
3. Виничук С. М., Ильяш Т. И., Прокопив М. М. Лечение и исход острых ишемиче ких нарушений мозгового кровообращения в вертебрально-базилярном бассейне // Міжнародний неврологічний журнал. 2005. Т. 3. С. 22—26.
4. Виничук С. М., Прокопив М. М., Трепет Л. Н. Изолированный инфаркт таламуса: клинические синдромы, диагностика, лечение и исход // Укр. мед. часопис. 2012. № 2 (88). С. 87—93.
5. Виничук С. М., Трепет Л. Н., Виничук И. С. Мозговой инсульт: клинико-диагностические, терапевтические и прогностические алгоритмы, стратегия выбора неврологических шкал. Киев : Бизнес-Интеллект, 2012. 143 с.
6. Виничук С. М., Ялынская Т. А., Виничук И. С. Инфаркты в вертебрально-базилярном бассейне: клиника и диагностика // Міжнародний неврологічний журнал. 2005. Т. 3. С. 13—21.
7. Віничук С. М., Прокопів М. М. Гострий ішемічний інсульт. К. : Наукова думка. 2005. 286 с.
8. Волосовець А. О. Нейрогенна ротоглоткова дисфагія в гострий період мозочкового інсульту: механізми виникнення, методи діаг ностики та ведення хворих : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд мед. наук : 14.01.15 — Нервові хвороби. К., 2011. 20 с.
9. Кислицын Ю. В., Конопаткина И. Ю. Сравнительная характеристика качества жизни больных, перенесших атеро- тромботический инсульт в каротидном и вертебробазилярном бассейнах // Пермский мед. журнал. 2016. Т. 33 (2). С. 30—33.
10. Костенко В., Полунини Н. В. Влияние сопутствующих заболеваний на особенности реабилитации процесса инсуль- та // Врач. дело. 2017. Т. 4. С. 27—33.
11. Фактори ризику, структура та наслідки гострого інсульту у місті Києві за результатами прагматичного спостереження / Прокопів М. М, Рогоза С. В., Трепет Л. М. [та ін.] // Укр. мед. часопис. 2017. Т. 2 (118). С. 1—4.
12. Трепет Г. С. Особ ли вос ті відновлення втрачених рухових функцій після гострого ізольованого інфаркту мозочка та його наслідки на тлі комплексної терапії // Міжнародний неврологічний журнал. 2015. Т. 1. С. 71—80.
13. Duvernoy H. M. Human brainstem vessels. Berlin : Springer Verlag, 1978. P. 11—15.
14. Guidelines for management of ischaemic stroke and transient ischaemic attak / European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee; ESO Writing Committee // Cerebrovasc. Dis. 2008. Vol. 25 (5). P. 457—507. DOI: 10.1159/000131083.
15. Functional recovery after rehabilitation for cerebellar stroke / Kelly P. J., Stein J., Shafgat S. [et al.] // Stroke. 2001. Vol. 32 (2). P. 530—534. DOI: 10.1161/01.STR.32.2.530.
16. Predictors of Outcome in patients presenting with acute Ischemic stroke and Mild Stroke Scale scores / Kenmuir C. L., Hammer M., Jovin T. [et al.] // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. 2015. 24 (7). P. 1685—1689. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2015.03.042.
17. Clinical outcome of myocardial infarction of the posterior and posterior circulation with low National Institutes of Health Stroke Scale / Kim J. T., Park M. S., Choi K. H. [et al.] // J. Tromb. Trombolizis. 2014. Vol. 37 (4). P. 565—570. DOI: 10.1161/ STROKEAHA.116.013432.
18. Memis D., Kozanoglu E., Kelle B., Goncu M. K. Assement of demographic and clinical characteristics on patients with stroke // Neurosciences (Riyadh). 2016. Vol. 21 (4). P. 352—357. DOI: 10.17712/nsj.2016.4.20160212.
19. Baseline NIH Stroke Scale Score predicting outcome in anterior and posteroir circulation strokes / Sato S., Toyoda K., Vehara T. [et al.] // Neurology. 2008. Vol. 70. P. 2371—2377. DOI: 10.1212/01.wnl.0000304346.14354.0b.
20. Cerebellar infarction. Clinical and neuromaging analysis in 293 patients. The tohoku cerebellar infarction study group / [Tohgi H., Tokahashi S., Chiba K., Hirata Y.] // Stroke. 1993. Vol. 24. P. 1697—1701. PMID: 8236346.
21. Yang N., Zheng B., Gao C. The baseline NIHSS Score in female and male patients and short-time outcome: a study in young ischemic stroke // J. Thromb Thrombolysis. 2014. Vol. 37 (4). P. 565—570. DOI: 10.1007/s11239-013-0986-9.